Аномалії пологових сил
Процес пологів характеризується значною біологічною варіабельністю. Активні пологи діагностують при відкритті шийки матки не менше як на 3 см. Якщо має місце відкриття шийки матки на 3 см, слід очікувати закінчення пологів через 46 год.
У більшості жінок пологи тривають близько 10 год. Уповільнення процесу пологів понад 1-2 год у ІІ періоді є небезпечним для плода (рис. 14.2).Протягом пологів шийка матки і нижній матковий сегмент утворюють єдиний пологовий канал (рис. 14.3 А). В кінці вагітності голівка плода, вставляючись у пологовий канал, мусить подолати відносно товстий нижній матковий сегмент і нерозк- риту шийку матки, хоча сила скорочень дна матки ще відносно невелика. В І періоді пологів скорочення тіла матки, резистентність шийки матки і тиск голівки плода визначають прогрес пологів (рис. 14.3 Б).
Після повного розкриття шийки матки механічні взаємовідношення між розмірами і передлежанням голівки плода та ємністю таза («плодово-тазова пропорція») стають чіткішими. Дно матки стає товстішим, пропульсивна й експульсивна сила скорочень тіла матки зростає. Отже, аномалії скоротливої функції матки, як і аномалії плодово-тазової пропорції, впливають на процес пологів.
Для просування і народження плода в ІІ періоді пологів, крім сили скорочень матки, необхідні додаткові зусилля м’язів передньої черевної стінки матері — потуги. Недостатність дії цих фаторів може призвести до зупинки пологів.
Дисфункція матки в будь-якому періоді або фазі пологів характеризується відсутністю прогресу пологів. Діагностика дисфункції матки в латентну фазу є ускладненою і часто відбувається ретроспективно. Однією з найбільш частих помилок є ліку-
Рис. 14.2. Зміни матки при нормальних і патологічних пологах:
I — невагітна матка: 1 — зовнішній зів; 2а — гістологічний внутрішній зів; 2б — анатомічний внутрішній зів;
II — матка при доношеній вагітності: 1 — зовнішній зів; 2 — внутрішній зів; 2б — гістологічний внутрішній зів; 2б — анатомічний внутрішній зів; 3 — фізіологічне ретракційне кільце;
III — матка при нормальному перебігу І періоду пологів: 1 — зовнішній зів; 2 — внутрішній зів; 3 — фізіологічне ретракційне кільце; 4 — пасивний матковий сегмент; 5 — активний матковий сегмент;
IV — матка при нормальному перебігу II періоду пологів: 1 — зовнішній зів; 2 — внутрішній зів; 3 — фізіологічне ретракційне кільце; 4 — пасивний матковий сегмент; 5 — активний матковий сегмент;
V — матка при патологічному перебігу II періоду пологів (дистоція): 1 — зовнішній зів; 2 — внутрішній зів; 4 — пасивний матковий сегмент; 5 — активний матковий сегмент; 6 — патологічне ретракційне кільце Бандля
вання дисфункції матки у жінок, які ще не вступили в активну фазу пологів.
Основні положення щодо лікування дисфункції матки такі:
1) усвідомлення того, що уповільнення пологів призводить до зростання пери- натальної захворюваності та смертності;
2) застосування стимуляції пологів шляхом внутрішньовенного введення окситоцину при підтвердженні діагнозу дисфункції матки («слабкості пологової діяльності»);
3) при неефективності пологової стимуляції окситоцином надавати перевагу кесаревому розтину порівняно з накладанням «високих» акушерських щипців.
Рейнолдс і співавт. у 1948 р. довели, що нормальні пологи характеризуються градієнтом міометральної активності і мають найбільшу силу і тривалість у дні матки (домінанта дна матки) і зменшуються у напрямку від дна до рогів, тіла і шийки матки (потрійний низхідний градієнт). Крім градієнта активності, існує часова диференціація початку скорочень дна, тіла і нижнього сегмента матки.
У 1950 р. Монтевідео було визначено, що нижня межа сили скорочень матки, яка є достатньою для розкриття шийки матки, становить 15 мм рт. ст. Гендрікс і співавт. (1959) встановили, що інтенсивність ефективних спонтанних скорочень матки досягає 60 мм рт. ст. За цих обставин було виділено два типи дисфункції матки — гіпотонічна (найбільш часта) і гіпертонічна.
Вітчизняні акушери-гінекологи використовують таку класифікацію аномалій пологової діяльності:
Рис. 14.3. Зміни пологових шляхів
А — єдиний пологовий канал:
1 — активний сегмент матки; 2 — пасивний сегмент; 3 — рівень внутрішнього зіва; 4 — рівень зовнішнього зіва; 5 — шийка матки: 6 — піхва
Б — матка на початку (І) і наприкінці (II) періодів пологів: 1 — зовнішній зів; 2 — внутрішній зів; 3 — контракційне кільце; 4 — активний сегмент матки; 5 — пасивний сегмент
1) патологічний прелімінарний період;
2) слабість пологової діяльності (первинна, вторинна, слабкість потуг);
3) надмірна пологова діяльність;
4) дискоординація пологової діяльності (гіпертонус нижнього сегмента, циркулярна дистоція (контракційне кільце) і тетанія матки (судомні перейми).