Аномалії пологових сил

Процес пологів характеризується значною біологічною варіабельністю. Активні пологи діагностують при відкритті шийки матки не менше як на 3 см. Якщо має місце відкриття шийки матки на 3 см, слід очікувати закінчення пологів через 4­6 год.

Протягом пологів шийка матки і нижній матковий сегмент утворюють єдиний по­логовий канал (рис. 14.3 А). В кінці вагітності голівка плода, вставляючись у поло­говий канал, мусить подолати відносно товстий нижній матковий сегмент і нерозк- риту шийку матки, хоча сила скорочень дна матки ще відносно невелика. В І періоді пологів скорочення тіла матки, резистентність шийки матки і тиск голівки плода виз­начають прогрес пологів (рис. 14.3 Б).

Після повного розкриття шийки матки механічні взаємовідношення між розміра­ми і передлежанням голівки плода та ємністю таза («плодово-тазова пропорція») ста­ють чіткішими. Дно матки стає товстішим, пропульсивна й експульсивна сила ско­рочень тіла матки зростає. Отже, аномалії скоротливої функції матки, як і аномалії плодово-тазової пропорції, впливають на процес пологів.

Для просування і народження плода в ІІ періоді пологів, крім сили скорочень мат­ки, необхідні додаткові зусилля м’язів передньої черевної стінки матері — потуги. Не­достатність дії цих фаторів може призвести до зупинки пологів.

Дисфункція матки в будь-якому періоді або фазі пологів характеризується відсут­ністю прогресу пологів. Діагностика дисфункції матки в латентну фазу є ускладне­ною і часто відбувається ретроспективно. Однією з найбільш частих помилок є ліку-

Рис. 14.2. Зміни матки при нормальних і патологічних пологах:

I — невагітна матка: 1 — зовнішній зів; 2а — гістологічний внутрішній зів; 2б — анатомічний внутрішній зів;

II — матка при доношеній вагітності: 1 — зовнішній зів; 2 — внутрішній зів; 2б — гістологічний внутрішній зів; 2б — анатомічний внутрішній зів; 3 — фізіоло­гічне ретракційне кільце;

III — матка при нормальному перебігу І періоду пологів: 1 — зовнішній зів; 2 — внутрішній зів; 3 — фізіологічне ретракційне кільце; 4 — пасивний матковий сегмент; 5 — активний матковий сегмент;

IV — матка при нормальному перебігу II періоду пологів: 1 — зовнішній зів; 2 — внутрішній зів; 3 — фізіологічне ретракційне кільце; 4 — пасивний матковий сегмент; 5 — активний матковий сегмент;

V — матка при патологічному перебігу II періоду пологів (дистоція): 1 — зовнішній зів; 2 — внутрішній зів; 4 — пасивний матковий сегмент; 5 — активний матковий сегмент; 6 — патологічне ретракційне кільце Бандля

вання дисфункції матки у жінок, які ще не вступили в активну фазу пологів.

Основні положення щодо лікування дисфункції матки такі:

1) усвідомлення того, що уповільнен­ня пологів призводить до зростання пери- натальної захворюваності та смертності;

2) застосування стимуляції пологів шляхом внутрішньовенного введення ок­ситоцину при підтвердженні діагнозу дисфункції матки («слабкості пологової діяльності»);

3) при неефективності пологової сти­муляції окситоцином надавати перевагу кесаревому розтину порівняно з накла­данням «високих» акушерських щипців.

Рейнолдс і співавт. у 1948 р. довели, що нормальні пологи характеризуються градієнтом міометральної активності і ма­ють найбільшу силу і тривалість у дні мат­ки (домінанта дна матки) і зменшуються у напрямку від дна до рогів, тіла і шийки матки (потрійний низхідний градієнт). Крім градієнта активності, існує часова диференціація початку скорочень дна, тіла і нижнього сегмента матки.

У 1950 р. Монтевідео було визначено, що нижня межа сили скорочень матки, яка є достатньою для розкриття шийки матки, становить 15 мм рт. ст. Гендрікс і співавт. (1959) встановили, що інтен­сивність ефективних спонтанних скоро­чень матки досягає 60 мм рт. ст. За цих обставин було виділено два типи дис­функції матки — гіпотонічна (найбільш часта) і гіпертонічна.

Вітчизняні акушери-гінекологи вико­ристовують таку класифікацію аномалій пологової діяльності:

Рис. 14.3. Зміни пологових шляхів

А — єдиний пологовий канал:

1 — активний сегмент матки; 2 — пасивний сегмент; 3 — рівень внутрішнього зіва; 4 — рівень зовнішнього зіва; 5 — шийка матки: 6 — піхва

Б — матка на початку (І) і наприкінці (II) періодів пологів: 1 — зовнішній зів; 2 — внут­рішній зів; 3 — контракційне кільце; 4 — актив­ний сегмент матки; 5 — пасивний сегмент

1) патологічний прелімінарний період;

2) слабість пологової діяльності (первинна, вторинна, слабкість потуг);

3) надмірна пологова діяльність;

4) дискоординація пологової діяльності (гіпертонус нижнього сегмента, циркуляр­на дистоція (контракційне кільце) і тетанія матки (судомні перейми).