Дефекти нервової трубки

Утворення нервової трубки відбувається на 22-23-й день після запліднення (4-й тиждень розвитку) в ділянці 4-6 сомітів. Злиття нервової трубки відбувається в краніальному і каудальному напрямках.

Дефекти нервової трубки, зокрема аненцефалія і щілина хребта (spina bifida) є класичним прикладом мультифакторіального успадкування, що демонструють по­єднання генетичних факторів оточуючого середовища. Існують значні географічні та етичні варіації частоти цих вад розвитку.

Доведено, що зменшення рівня фолієвої кислоти в крові матері асоційовано з розвитком дефектів нервової трубки у плода. Отже, преконцепційна профілактика шляхом вживання фолієвої кислоти перед заплідненням і протягом вагітності доз­воляє значно знизити частоту дефектів нервової трубки, в тому числі їх рецидивів. Крім того, ризик дефектів нервової трубки збільшується вдвічі у випадку гомозигот­ності за мутацією C677T у гені, що кодує фермент метилтетрагідрофолатредуктазу зі зменшеною активністю. Але частка цих мутацій у розвитку дефектів нервової трубки не є значною. Ризик дефектів нервової трубки при певному генотипі може дуже варіювати залежно від материнських факторів ризику, зокрема рівня вітаміну В12 або фолатів у сироватці крові.

Аненцефалія (екзенцефалія) виникає внаслідок порушень процесу закриття крані­альної частини нервової трубки з частотою 1:1500 новонароджених, частіше ушко­джується плід жіночої статі. При цьому склепіння черепа взагалі не утворюється, а аномальний мозок залишається відкритим, дегенерує і вимивається амніотичною рідиною.

Плоди зі щілиною хребта (spina bifida) можуть бути виявлені при ультразвуково­му обстеженні, при якому може візуалізуватися не сам відкритий спинномозковий канал, а асоційовані з ним ознаки. Так, у разі spina bifida при ультразвуковому дослі­дженні виявляються ознаки «лимона» (западина лобних кісток) або «банана» (витя­гання мозочка каудально і деяке його сплощення). Часто асоційованими аномалія­ми можуть бути вентрикуломегалія (розширення шлуночків мозку) та зігнуті ступні. До широкого впровадження ультрасонографії у реальному масштабі часу, скринін- говим тестом щодо вад розвитку нервової трубки був лише рівень а-фетопротеїну (АФП) у сироватці крові матері. Відкрита нервова трубка плода призводить до збільшення рівня АФП в амніотичній рідині і, відповідно, в крові матері.

Функції новонароджених зі щілиною хребта залежать від рівня ураження спин­ного мозку. Якщо щілина хребта локалізується низько у крижовій ділянці, функція сечового міхура і кишок може бути не порушеною. Але в більшості випадків наявна повна втрата функцій сечового міхура, кишок і нижніх кінцівок. Сучасні дослі­дження спрямовані на можливість відновлення тяжких дефектів у плода in utero.

Невеликі дефекти черепа, крізь які випинають тканини головного мозку (грижа головного мозку, енцефалоцеле) і/чи мозкові оболонки (грижа мозкових оболонок, менінгоцелє), є досить частими і можуть бути усунені хірургічним шляхом.

Гідроцефалія (водянка головного мозку) характеризується надмірним накопичен­ням спинномозкової рідини в системі шлуночків мозку. Виникає внаслідок стенозу сільвієвого водопроводу, коли спинномозкова рідина з бічних і третього шлуночків не має відтоку в четвертий шлуночок і далі у підпавутинний простір.

Синдром Арнольда — Кіарі зумовлюється зміщенням мозочка у каудальному на­прямку і його защемленням у великому отворі (foramen magnum). Ця вада супрово­джує майже всі випадки кістозної щілини хребта і часто поєднується з гідроцефалією.

Мікроцефалія проявляється зменшенням склепіння черепа внаслідок аномально­го розвитку мозку. Вада може передаватися за аутосомно-рецесивним типом або бути пов’язаною з пренатальною інфекцією, дією медикаментозних препаратів або інших тератогенів.