Дослідження стану молочної залози
Рутинне обстеження молочної залози проводиться шляхом самообстеження і при щорічних профілактичних оглядах усіх жінок старше 20 років. Самообстеження молочних залоз виконується приблизно на 5-й день менструального циклу, коли молочна залоза є найменш чутливою.
Лікарське обстеження включає уважний огляд шкіри, кольору і контурів молочної залози, пальпацію регіонарних лімфовузлів, тканини молочної залози з метою виявлення патологічних об'ємних утворень, виділень із сосків або болю. Нерідко пацієнтка або її партнер самі виявляють патологічне утворення в молочній залозі.Крім самообстеження і щорічного лікарського обстеження стану молочної залози, третьою складовою частиною рутинного огляду є скринінгова мамографія кожні 1-2 роки у жінок віком між 40 і 50 роками і щорічно після 5θ років. Жінки з наявністю в анамнезі сімейного раку молочної залози повинні починати мамографічний скринінг на 5 років раніше того віку, в якому у наймолодшого члена родини було виявлено рак молочної залози.
При виявленні патологічного об’ємного утворення в молочній залозі з’ясовують анамнестичні дані щодо часу і методу виявлення утворення, його болючості, зв’язку з фазами менструального циклу. Виявляють локалізацію, розмір, форму, консистенцію, рухливість, асоційовану болючість і відношення до суміжних структур. Підозрілі зони є дискретними і болючими, ракові утворення звичайно тверді, неболючі, чітко окреслені та нерухливі. Лімфовузли вважаються підозрілими при збільшенні їх розмірів понад 1 см, фіксованості, вузлуватості й неправильній формі.
При виявленні аномальних утворень у молочній залозі хворі підлягають мамографіч- ному дослідженню, що може виявити злоякісні зміни у вигляді щільних мас, структурну дисторсію, ретракцію, асиметричний локальний фіброз, мікрокальцифікацію з лінійною, гілчастою структурою, зростання васкуляризації, ушкодження структури суб- альвеолярних проток.
При ультразвуковому дослідженні можна виявити патологічні утворення діаметром понад 0,5 см кістозної або солідної структури.
Якщо підозрілі об’ємні утворення виявляються при пальпації або при радіологічних методах візуалізації, вони підлягають біопсії для визначення гістологічного діагнозу. З цією метою використовують голчасту аспіраційну біопсію при кістозних або солідних ураженнях, які пальпуються. Діагностична точність аспіраційної біопсії становить 80-90 %.
Ексцизійна біопсія звичайно виконується при солідних ураженнях, якщо при голчастій аспіраційній біопсії не одержано достатньо даних або дані є невизначеними. Екс- цизійна біопсія виконується також у випадках, коли рідина є кров’яниста, патологічні утворення персистують після видалення рідини або після двох аспірацій, або якщо рідина знову накопичується протягом 2 тиж. Ексцизійна біопсія виконується також у тому разі, коли ураження, що не пальпуються, виявляються при мамографії. Ексцизія виконується у межах (1 см) здорових тканин — «лампектомія».