Фолікулярна фаза
Відміна впливу дії естрогенів і прогестерону в кінці лютеїнової фази попереднього менструального циклу призводить до поступового зростання виділення ФСГ гіпофізом. У свою чергу, ФСГ стимулює ріст від 5 до 15 примордіальних фолікулів (ооцитів, розвиток яких зупинений у стадії диплотени у профазі першого мейотичного поділу, оточених одним шаром гранульозних клітин), що означає початок І, фолікулярної, фази нового менструального циклу.
Розвиток примор- діальних (первинних) фолікулів до стадії диплотени профази першого мейотичного поділу не залежить від дії гонадотропінів.Із цих примордіальних фолікулів зазвичай лише 1 стає домінантним і дозріває до преантрального, вторинного фолікула (ооцит, оточений блискучою зоною з кількома шарами гранульозних і тека-клітин). Розвиток преантральних фолікулів є гонадотро- пінзалежним (рис. 9.5).
Селекція домінантного фолікула відбу-
Рис. 9.4. Нормальний менструальний цикл: 1 — дні циклу; 2 — проліферативна фаза; 3 — фертильність (овуляторна фаза); 4 — секреторна фаза; 5 — 37,0 °С; 6 — Т, °С; 7 — естрадіол; 8 — прогестерон; 9 — розвиток ендометрія;10 — фолікул; 11 — овуляція; 12 — жовте тіло; 13 — мМО/мл; 14 — ЛГ; 15
— ФСГ; 16 — верхня гіпофізарна артерія; 17
— психогенні впливи; 18 — кора головного мозку; 19 — нейросекреторні клітини гіпоталамуса; 20 — гіпоталамо-гіпофізарні ворота; 21 — базофільні клітини; 22 — передня частка гіпофіза; 23 — гіпоталамус і гіпофіз; 24 — гормони гіпофіза (ФСГ і ЛГ); 25 — розвиток фолікула в яєчнику; 26 — гормони яєчників (естрогени+прогестерон)
Рис. 9.5. Розвиток примордіального фолікула:
а — примордіальний фолікул; б — преантральний фолікул; в — граафів фолікул; 1 — первинний ооцит; 2 — гранульозні клітини; 3 — блискуча зона (zona pellucida), 4 — внутрішня тека-оболонка фолікула (theca internus); 5 — зовнішня тека-оболонка (theca externus); 6 — фолікулярна печера (antrum)
вається на 5-7-й день менструального циклу. Преантральний фолікул секретує естрогени, накопичує фолікулярну рідину і дозріває до стадії овуляторного (третинного, граа- фового) фолікула.
ФСГ є відповідальним за індукцію синтезу ЛГ-рецепторів і ферменту ароматази, яка відповідає за конверсію андрогенів у естрогени у зростаючому фолікулі. Естрогени діють синергічно з ФСГ і збільшують кількість ФСГ-рецепторів і в гранульозних клітинах фолікула, а також їх мітотичну активність.Фолікул, що розвивається, досягає передовуляторної зрілості шляхом продукції естрогенів, які посилюють його дозрівання, а також стимулюють утворення ФСГ- і ЛГ-ре- цепторів аутокринним шляхом. Естрогени продукуються «двоклітинним», «двогонадо- тропіновим шляхом». Клітини внутрішньої тека-оболонки фолікула (тека-клітини) у відповідь на стимуляцію ЛГ продукують андростендіон, а гранульозні клітини фолікула під дією ФСГ і за допомогою ферменту ароматази конвертують цей андростендіон в ест- радіол. Синтез андрогенів, які також конвертуються в естрогени, стимулює ЛГ. Андрогени сприяють атрезії недомінантних фолікулів. Андрогени у високих концентраціях підлягають 5а-редукції у більш активні андрогени. Передчасне збільшення секреції ЛГ також зменшує мітотичну активність гранульозних клітин і сприяє дегенеративним змінам фолікулів.
Підвищення рівня циркулюючих естрогенів за законом центрального негативного зворотного зв’язку впливає на секрецію ФСГ гіпофізом. Це призводить до відміни гонадо- тропінової підтримки інших фолікулів, що розвиваються. Домінантний фолікул є захищеним від зменшення рівня ФСГ внаслідок збільшеної концентрації в ньому ФСГ-ре- цепторів (див. рис. 9.5). Крім того, зростання васкуляризації внутрішнього шару тека- клітин також сприяє більшій чутливості домінантного фолікула до дії ФСГ. Пригнічуючи секрецію гонадотропінів за рахунок збільшення власної продукції естрогенів, домінантний фолікул оптимізує свій власний розвиток шляхом припинення росту інших фолікулів.