Маловоддя

Маловоддя за відсутності розриву плодових оболонок асоціюється з 40-разовим зростанням перинатальної смертності. До певної міри ця обставина пов’язана з тим, що редукція об’єму амніотичної рідини зменшує захист пупкового канатика плода і він стає більш сприйнятливим до компресії, що призводить до почастішання випадків асфіксії плода.

Етіологія. Маловоддя може бути спричинене як зменшенням продукції амніотич­ної рідини, так і її збільшеною втратою. Амніотична рідина продукується переважно нирками і легенями плода. Резорбція амніотичної рідини відбуваєтся в плаценті; крім того, плід ковтає амніотичну рідину. В деяких випадках (при передчасному розриві плодових оболонок) амніотична рідина витікає через піхву. При недостатності мат­ково-плацентарного кровотоку (плацентарній недостатності) розвиток маловоддя пов’язаний з тим, що плід не має достатнього об’єму циркулюючої крові або достат­нього живлення для підтримки ниркового кровотоку й адекватної клубочкової фільтрації. Недостатність матково-плацентарного кровотоку (плацентарна недо­статність) часто асоціюється з затримкою внутрішньоутробного розвитку та гіпок­сією плода. Гіпоксія плода, в свою чергу, призводить до редукції об’єму плазми і змен­шення синтезу гормону росту.

Природжені аномалії урогенітальної системи плода можуть призводити до змен­шення вироблення сечі. Ці вади можуть бути представлені агенезією нирок (синд­ром Поттера), полікістозом нирок або обструкцією урогенітального тракту.

Але найбільш частою причиною маловоддя є передчасний розрив плодових обо­лонок. Навіть за відсутності скарг щодо витікання рідини з піхви, у кожної пацієнт­ки з маловоддям слід виключити можливість передчасного розриву плодових оболо­нок.

Діагностика. Діагноз маловоддя можна запідозрити при зменшенні окружності живота і висоти дна матки відповідно до гестаціного віку, але він повинен бути підтвердженим при ультразвуковому дослідженні (АФІ < 5 см). З’ясовують наявність симптомів передчасного розриву плодових оболонок, особливу увагу приділяють ви­значенню точного гестаційного віку і стану плода (затримка внутрішньоутробного росту, переношеність). Отже, при визначенні діагнозу маловоддя подальшим кроком буде з’ясування його причини для здійснення адекватних лікувальних заходів.

----------------------------------------- Причини маловоддя-------------------------------------------

Хромосомні аберації

Природжені вади розвитку плода

Хронічна гіпоксія плода Переношена вагітність Дегідратація матері Розрив плодових оболонок Трансфузійний синдром близнят

Лікування. Ведення і лікування пацієнток з маловоддям має пряму залежність від його причини. Якщо маловоддя асоціюється зі ЗВУР плода, основну увагу приділя­ють об’єктивній оцінці стану плода (причина ЗВУР, точний гестаційний вік, біофі­зичний профіль, кольорове допплерівське картування кровотоку). Індукцію пологів звичайно виконують у випадку, якщо плід доношений або переношений. При вияв­ленні природжених аномалій розвитку плода пацієнтки повинні бути консультовані генетиком. У цьому разі спосіб і термін розродження обговорюється разом з неона- тологами і дитячими хірургами. При глибокій недоношеності та нез’ясованій причині маловоддя звичайно обирається вичікувальна тактика з частим повторенням тестів антенатальної діагностики.

При розриві плодових оболонок у терміні доношеної вагітності та відсутності по­логової діяльності проводиться індукція пологів. При наявності меконія в навколо­плідних водах або при несприятливих децелераціях ЧСС плода рекомендується ам- ніоінфузія (введення фізіологічного розчину в амніотичну порожнину за допомогою спеціального катетера). Амніоінфузія сприяє зменшенню концентрації амніотичної рідини і теоретично зменшує частоту несприятливих варіабельних децелерацій, по­в’язаних з компресією пупкового канатика. Ведення пацієнток з передчасним розри­вом плодових оболонок представлено у відповідному розділі підручника.