<<
>>

Пренатальний скринінг у ІІ триместрі

Початковим скринінговим тестом у ІІ триместрі вагітності (15-18 тиж гестації) є дослідження рівня альфа-фетопротеїну (АФП) у сироватці крові матері, що дозво­ляє виявити групу ризику щодо дефектів нервової трубки (при збільшенні рівня АФП), а також щодо розвитку синдрому Дауна.

Альфа-фетопротеїн (АФП) продукується спочатку у жовтковому мішку, потім у печінці та шлунково-кишковому тракті плода. Зниження рівня АФП на 20 % у си­роватці крові матері є характерним для синдрому Дауна. Сполучення рівня АФП з віком матері використовується для збільшення чутливості скринінгу синдрому Дау­на. Пренатальний діагноз синдрому Дауна за даними АФП виставляється в 25 % випадків, тимчасом як при використанні так званого «потрійного тесту», чутливість діагностики збільшується до 60 %. Це дозволяє зменшити необхідність амніоценте- зу і хромосомного аналізу до 3-5 %. Дослідження рівня АФП дозволяє виявити 80 % плодів зі щілиною хребта і 90 % плодів з аненцефалією.

Альфа-фетопротеїн може бути підвищеним і в разі багатоплідної вагітності, гаст­рошизису, омфалоцелє, смерті плода, а також при неточному визначенні гестаційно- го віку (рівень АФП зростає при збільшенні терміну вагітності), занадто малій або занадто великій масі тіла матері (корелює з рівнем АФП).

При збільшенні рівня АФП у материнській крові та нормальному рівні АФП в амніотичній рідині існує ризик ускладнень вагітності, пов’язаних із плацентою: пе­редчасного відшарування плаценти, прееклампсії, затримки внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР) плода і, можливо, внутрішньоматкової смерті плода. Ці усклад­нення супроводжуються також підвищенням рівня β-XΓΛ.

Бета-ХГЛ синтезується в плаценті і при синдромі Дауна збільшується майже вдвічі відповідно до норми для терміну вагітності.

Естріол продукується в надниркових залозах плода, печінці плода і в плаценті. Зниження рівня естріолу на 25 % свідчить про високий ризик синдрому Дауна.

Поєднання трьох показників («потрійний тест»): низький рівень естріолу, висо­кий рівень β-XΓΛ і низькі значення АФП у сироватці крові матері мають чутливість 60 і 5 % частоти хибнопозитивних результатів щодо діагностики синдрому Дауна (табл. 6.5). Вік матері є важливим скринінговим тестом, тому що частота синдрому Дауна значно зростає при віці матері > 35 років. У жінок старше 35 років ризик анеуплоїдії плода становить близько 1:190. Потрійний тест у комбінації з віком ма­тері використовують для скринінгу синдрому Дауна і синдрому Едвардса (трисомія 18). Так, у жінок старше 35 років чутливість потрійного тесту становить 80 %, тим­часом як у віці < 35 років — лише близько 50 %.

Отже, при інтерпретації потрійного тесту, крім сироваткових маркерів, слід вра­ховувати такі показники, як вік матері, гестаційний вік плода, а також расу, на­явність цукрового діабету (збільшення кількості вад розвитку) і масу тіла матері (корелює з рівнем АФП).

Оптимальним терміном для проведення УЗД у ІІ триместрі є 18-22 тиж гес- тації. Ультразвукове дослідження (УЗД) у ІІ і ІІІ триместрах проводиться для візу- алізації і документації:

Потрійний тест на анеуплоїдію

Таблиця 6.5

Показник Трисомія 21 (синдром Дауна) Трисомія 18 (синдром Едвардса) Трисомія 13 (синдром Патау)
АФП Знижується Знижується Залежить від аномалій
Естріол Знижується Знижується Залежить від аномалій
β-XΓΛ Підвищується Знижується Залежить від аномалій

— присутності серцевої активності плода;

— кількості плодів;

— положення і передлежання плода;

— визначення кількості амніотичної рідини;

— оцінки стану плаценти (структура, ступінь зрілості, локалізація, в тому числі по відношенню до внутрішнього зіва, наявність передлежання плаценти);

— оцінки гестаційного віку плода;

— характеристики анатомії плода (оцінка стану шлуночків мозку, чотирикамер­ного вигляду серця, оцінка хребта і спинного мозку, шлунка, сечового міхура, ни­рок, впадіння пупкового канатика);

— оцінки росту і маси плода в ІІІ триместрі;

— визначення стану матки, шийки матки і придатків матки.

Ультразвукова діагностика І рівня є прекрасним скринінговим методом, але її чутливість залежить від досвіду виконавця.

Так, частота виявлення аномалій роз­витку плода у спеціалізованих перинатальних центрах в 2-3 рази вища, ніж в амбу­латорних лікувальних закладах. При УЗД І рівня не визначають стан кінцівок пло­да, його стать, особливості обличчя і будови серця.

Визначення гестаційного віку плода у ІІ і ІІІ триместрах найбільш часто прово­дять за допомогою величин біпарієтального діаметра (БПР) і довжини стегнової кістки плода. Біпарієтальний діаметр вимірюють у поперечній аксіальній площині на рівні серпа мозочка, таламічних ядер і порожнини прозорої перегородки.

Для скринінгу ЗВУР обов’язковими є вимірювання окружності живота і грудної клітки плода. Для більш точної оцінки гестаційного віку використовують комбінацію кількох ультразвукових параметрів. З метою швидкої оцінки гестаційного віку вимірюють тім’я­но-куприковий розмір (ТКР) плода і вираховують гестаційний вік за формулою:

Гестаційний вік (у тижнях) = ТКР/7+5,5 тиж.

Помилка у встановленні гестаційного віку може становити 2 тиж у ІІ триместрі та 3 тиж у ІІІ триместрі (порівняно з 3-5 днями в І триместрі). Помилка у визна­ченні очікуваної маси плода при УЗД у ІІІ триместрі може дорівнювати 15-20 %.

Ультразвукова діагностика ІІ рівня проводиться пацієнткам групи ризику щодо природжених аномалій розвитку плода або вагітним з аномальними чи непевними результатами УЗД І рівня. Цей тест виконується звичайно спеціально підготовле­ними перинатологами-ехоскопістами або радіологами. Скринінг структури серця по­лягає у документації його чотирикамерності і, по можливості, візуалізації перего­родки та вихідних судин.

При дослідженні живота плода окружність живота вимірюють у поперечній аксі­альній площині на рівні шлунка плода і входження лівої ворітної вени у печінку.

При ультразвуковому обстеженні багатоплідної вагітності важливим моментом є визначення кількості плідних оболонок — монохоріальної або дихоріальної вагіт­ності. Ознаки дихоріальності включають:

1) різні гестаційні мішки у І триместрі;

2) роздільні плаценти;

3) різну стать плодів;

4) товсту перегородку між близнятами.

Ступінь дискордантності (нерівномірного розвитку) близнят є важливим факто­ром, що впливає на перинатальну смертність. Відставання розвитку одного плода з двійнят на 20 % і більше може бути ознакою трансфузійного синдрому близнят.

У разі водянки плода (резус-конфліктна вагітність, плід-реципієнт при трансфу- зійному синдромі близнят тощо) характерними ультразвуковими ознаками є асцит, плевральний і перикардіальний випіт, набряк шкіри, плаценти і багатоводдя.

Для оцінки кількості навколоплідних вод вимірюють індекс амніотичної рідини (суму величин найбільших вертикальних стовпів рідини в кожному з 4 квадрантів живота матері) або величину найбільшого вертикального стовпа (при багатоплідній вагітності). При зменшенні індексу амніотичної рідини (ІАР) < 5 см або зменшенні найбільшого вертикального стовпа < 1 см діагностують маловоддя. При збільшенні ІАР ≥ 25 см або найбільшого вертикального стовпа > 8 см діагностують багатоводдя.

Ультразвуковий скринінг хромосомних аномалій. Існують численні, так звані «м’які», ультразвукові ознаки, асоційовані з анеуплоїдією. Так, трисомія 18 може супрово­джуватися кістами хоріоїдного сплетення. Ультразвуковими ознаками синдрому Дау­на можуть бути ЗВУР плода, короткі стегнові кістки, ехогенні кишки, вади серця, потовщення задньої шийної складки плода. В 5 % випадків виявляється ехогенний інтракардіальний фокус (кальцифікація папілярного м’яза). Але позитивне ймовір­не співвідношення цієї ознаки є 1,5-2,0, тобто її наявність вдвічі збільшує поперед­ню частоту. Так, наприклад, 25-річна жінка має ризик народження плода з синдро­мом Дауна 1:1000, але при виявленні ехогенного інтракардіального фокуса у плода цей ризик зростає в 2 рази, тобто до 1:500.

<< | >>
Источник: Запорожан В. М., Цегельський М. Р., Рожковська Н. М.. Акушерство і гінекологія. Підручник: У 2-х томах. Т. 1. — Одеса: Одес. держ. мед. ун-т,2005. — 472 с.. 2005

Еще по теме Пренатальний скринінг у ІІ триместрі: