Септичний тазовий тромбофлебіт
Бактеріальна інфекція звичайно починається в місці імплантації плаценти (плацентарна площина) або, більш часто, в місці розрізу матки. Ця інфекція асоціюється з венозним тромбозом міометрія і може поширюватися вздовж венозних судин, що нерідко супроводжується супутнім лімфангіїтом (рис.
20.4). Процес може поширюватися на яєчникові вени, тому що вони дренують верхню частину матки.Частота септичного тазового тромбофлебіту становить 1:9000 пологів і 1:3000 випадків кесаревого розтину.
Діагноз септичного тазового тромбофлебіту визначається шляхом виключення за відсутності ефекту від адекватної антибактеріальної терапії ендоміометриту, наявності персистуючої гектичної лихоманки, сильного болю внизу живота. У деяких пацієнток симптоми тромбофлебіту яєчникових вен можуть проявлятися на 2-3-й день після пологів. При пальпації біля рогів матки можна виявити болючі утворення з обох
Рис. 20.4. Септичний тазовий тромбофлебіт (поширення). Можуть бути задіяні будь- які тазові судини і нижня порожниста вена: 1 — нижня порожниста вена; 2 — права яєчникова вена; 3 — ліва яєчникова вена; 4 — згусток крові в правій загальній клубовій вені, який поширюється з маткових і внутрішніх клубових вен у нижню порожнисту вену; 5 — ліва маткова вена; 6 — правий сечовід
боків. Діагноз може бути підтверджений за допомогою комп’ютерної або магнітно- резонансної томографії (обструкція вен таза).
Лікування полягає в активній антибактеріальній терапії та обов’язковому призначенні гепарину внутрішньовенно протягом не менше ніж 72 год. Якщо у відповідь на введення гепарину стан хворої покращується, діагноз підтверджується і лікування гепарином продовжують до повної ремісії симптомів захворювання.