<<
>>

а-Таласемія

а-Ланцюг кодується чотирма алелями, тому у хворих можуть мати місце делеції та альтерації в одному, двох, трьох і чотирьох генах, і мутації в одній або двох хромосомах (cis-мутації або trans-мутації), що впливає на тяжкість фенотипових про­явів захворювання.

Найтяжчі форми а-таласемії спричинюють тяжку анемію, спле- номегалію, водянку і смерть плода. Електрофорез гемоглобіну виявляє відсутність HbF, HbA і 90-100 % гемоглобіну Hbα4, який відомий ще під назвою гемоглобіну Барта. За наявності гемоглобіну Н (HbH-хвороба) має місце делеція гена 3а-глобі- ну, що призводить до надмірного накопичення в-ланцюгів у еритроцитах. Бета-тет- рамери є нестабільними і швидко підлягають окисленню, що призводить до дест­рукції клітинних мембран. Такі діти народжуються з анемією; при електрофорезі гемоглобіну виявляють гемоглобін Барта і деяку кількість HbH. Через декілька місяців гемоглобін Барта зникає і виявляють гемоглобін А і гемоглобін Н. При наяв­ності двох делецій фенотипові прояви а-таласемії є менш вираженими і проявля­ються мікроцитарною анемією. Пацієнти з 1 мутацією є безсимптомними носіями, діагноз підтверджується за допомогою генетичного аналізу (генетичне картування).

Скринінг на а-таласемію, як і на в-таласемію проводиться лише у групах ризику: за наявності мікроцитарної анемії виконують електрофорез гемоглобіну. Наявність cis-або trans-мутацій є дуже важливою. Якщо обидва партнери мають cis-мутацію, їх дитина матиме 25 % ризику тяжкого захворювання, що може призвести до смерті. Якщо обидва батьки є носіями trans-мутації, дитина також матиме trans-мутацію (безсимптомний носій).

Діагностика моногенних дефектів інколи може бути можливою при ультразвуко­вому дослідженні (наприклад, ехогенні кишки при кістозному фіброзі) або при ви­конанні специфічних молекулярно-діагностичних тестів (FGFR2-рецептори факто­ра росту 2 фібробластів при синдромі Аперта (краніосиностозі); FGFR3 — при тана- тофорній дисплазії і ахондроплазії).

Молекулярні методи діагностики генетичних захворювань включають такі мето­ди:

1.

Прямий аналіз мутацій є найбільш точним методом. Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) в агарозному гелі використовується для ампліфікації ділянки ДНК, що містить мутацію (делецію, інверсію або дуплікацію). Цей метод часто викорис­товують для діагностики м’язової атрофії Дюшенна.

2. Алель-специфічний однонуклеотидний аналіз, що часто використовується для ідентифікації точкових мутацій. ПЛР-продукт розміщується на фільтрі та гібриди­зується з однонуклеотидними зразками нормального препарату і препарату з мута­цією. У випадку мутації він зв’язується з мутантним однонуклеотидним зразком і дає позитивний сигнал.

3. Аналіз поліморфізму довжини рестриктивного (обмежувального) фрагмента ви­користовується, якщо мутація утворює або руйнує місця розпізнавання дефіцитних ензимів. ПЛР-продукт інкубується з дефіцитним ензимом і аналізується в агарозно­му гелі. За наявності мутації ДНК-фрагмент, утворений при вивільненні специфіч­ного ензима, є аномальним за розміром і мобільністю гелю.

4. Зчеплений аналіз використовується при відомій мутації гена, але якщо ген і мутація не характеризовані. ДНК-маркер підводиться до гена для виявлення мож­ливості трансмісії ураженого гена і ризику його успадкування.

<< | >>
Источник: Запорожан В. М., Цегельський М. Р., Рожковська Н. М.. Акушерство і гінекологія. Підручник: У 2-х томах. Т. 1. — Одеса: Одес. держ. мед. ун-т,2005. — 472 с.. 2005

Еще по теме а-Таласемія: