а-Таласемія
а-Ланцюг кодується чотирма алелями, тому у хворих можуть мати місце делеції та альтерації в одному, двох, трьох і чотирьох генах, і мутації в одній або двох хромосомах (cis-мутації або trans-мутації), що впливає на тяжкість фенотипових проявів захворювання.
Найтяжчі форми а-таласемії спричинюють тяжку анемію, спле- номегалію, водянку і смерть плода. Електрофорез гемоглобіну виявляє відсутність HbF, HbA і 90-100 % гемоглобіну Hbα4, який відомий ще під назвою гемоглобіну Барта. За наявності гемоглобіну Н (HbH-хвороба) має місце делеція гена 3а-глобі- ну, що призводить до надмірного накопичення в-ланцюгів у еритроцитах. Бета-тет- рамери є нестабільними і швидко підлягають окисленню, що призводить до деструкції клітинних мембран. Такі діти народжуються з анемією; при електрофорезі гемоглобіну виявляють гемоглобін Барта і деяку кількість HbH. Через декілька місяців гемоглобін Барта зникає і виявляють гемоглобін А і гемоглобін Н. При наявності двох делецій фенотипові прояви а-таласемії є менш вираженими і проявляються мікроцитарною анемією. Пацієнти з 1 мутацією є безсимптомними носіями, діагноз підтверджується за допомогою генетичного аналізу (генетичне картування).Скринінг на а-таласемію, як і на в-таласемію проводиться лише у групах ризику: за наявності мікроцитарної анемії виконують електрофорез гемоглобіну. Наявність cis-або trans-мутацій є дуже важливою. Якщо обидва партнери мають cis-мутацію, їх дитина матиме 25 % ризику тяжкого захворювання, що може призвести до смерті. Якщо обидва батьки є носіями trans-мутації, дитина також матиме trans-мутацію (безсимптомний носій).
Діагностика моногенних дефектів інколи може бути можливою при ультразвуковому дослідженні (наприклад, ехогенні кишки при кістозному фіброзі) або при виконанні специфічних молекулярно-діагностичних тестів (FGFR2-рецептори фактора росту 2 фібробластів при синдромі Аперта (краніосиностозі); FGFR3 — при тана- тофорній дисплазії і ахондроплазії).
Молекулярні методи діагностики генетичних захворювань включають такі методи:
1.
Прямий аналіз мутацій є найбільш точним методом. Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) в агарозному гелі використовується для ампліфікації ділянки ДНК, що містить мутацію (делецію, інверсію або дуплікацію). Цей метод часто використовують для діагностики м’язової атрофії Дюшенна.2. Алель-специфічний однонуклеотидний аналіз, що часто використовується для ідентифікації точкових мутацій. ПЛР-продукт розміщується на фільтрі та гібридизується з однонуклеотидними зразками нормального препарату і препарату з мутацією. У випадку мутації він зв’язується з мутантним однонуклеотидним зразком і дає позитивний сигнал.
3. Аналіз поліморфізму довжини рестриктивного (обмежувального) фрагмента використовується, якщо мутація утворює або руйнує місця розпізнавання дефіцитних ензимів. ПЛР-продукт інкубується з дефіцитним ензимом і аналізується в агарозному гелі. За наявності мутації ДНК-фрагмент, утворений при вивільненні специфічного ензима, є аномальним за розміром і мобільністю гелю.
4. Зчеплений аналіз використовується при відомій мутації гена, але якщо ген і мутація не характеризовані. ДНК-маркер підводиться до гена для виявлення можливості трансмісії ураженого гена і ризику його успадкування.