Токсоплазмоз
Токсоплазмоз — інфекційне захворювання, що спричинюється найпростішим паразитом Toxoplasma gondii, який зустрічається у людини і домашніх тварин. Інфекція у імунокомпетентних осіб звичайно є субклінічною.
Інколи в осіб, інфікованих токсоплазмозом, можуть спостерігатися лихоманка, нездужання, лімфаденопатія і висип, як при багатьох вірусних інфекціях. Інфіковані вагітні можуть передавати інфекцію трансплацентарно плоду. Трансмісія є більш імовірною в ІІІ триместрі вагітності, хоча прояви інфекції у плода можуть бути м’якими або субклінічними. При інфікуванні матері в І триместрі вагітності плацентарна трансмісія є менш імовірною, але інфекція може мати більш тяжкі наслідки для плода. Тяжка природжена токсо- плазмова інфекція супроводжується лихоманкою, судомами, хоріоретинітом, гідро- або мікроцефалією, гепатоспленомегалією та жовтяницею. Тяжкі прояви природженого токсоплазмозу потребують диференціації його з іншими внутрішньоматковими TORCH-інфекціями. Діагноз токсоплазмозу новонародженого підтверджується виявленням специфічних IgM-антитіл, хоча відсутність антитіл не дозволяє виключити можливу інфекцію.Враховуючи, що жінки з попередньою експозицією токсоплазмової інфекції є захищеними від подальшого інфікування, пацієнтки групи високого ризику підлягають скринінгу титру IgG-антитіл для визначення наявності ризику інфікування. Токсоплазмоз переноситься кішками, тому вагітним жінкам рекомендують уникати контакту з цими тваринами.
Діагноз токсоплазмозу матері визначають за наявності специфічних IgG і IgM-ан- титіл. Якщо діагноз токсоплазмозу підтверджується в ранні терміни вагітності, рекомендують дослідження крові плода на антитіла шляхом транскутанного кордоцен- тезу, що дозволить прийняти рішення щодо можливості збереження або необхідності переривання вагітності протягом перших двох триместрів. З метою лікування токсоплазмозу в ранні терміни вагітності призначають спіроміцин, а після 14 тиж геста- ційного віку — піриметамін. Препаратом вибору для лікування токсоплазмозу у вагітних є спіроміцин, оскільки він не має тератогенного впливу, на відміну від сульфаніламідів (піриметамін).