Не лише «тіні забутих предків»... Або Дещо про Національний гуманітарний проект «Україна: у вимірі тисячоліть»
З волі Божої народи не зникають одномоментно. Як спокуту за непрощенні гріхи спочатку у них відбирає пам’ять. ■«Пам’ять... о вона жорстока, та без неї тяжче, як при ній!», — ніби вирок звучать слова назабутнього Максима Рильського.
Безпам’ятство — страшна хвороба, що вражає не тіло — душу...На жаль, в обіймах цієї недуги перебуває й українське суспільство. Силою історичних обставин цілі покоління українців народжувалися, виростали, виховувались, одержували освіту в умовах нечуваної фальсифікації історії; це входило в генетичну пам’ять, деформувало свідомість, породжувало комплекс національної неповноцінності. І нині ми повного мірою пожинаємо плоди тієї українофобської колоніальної політики.
Доля розпорядилася так, що вперше за багато століть українські історики за відсутності будь-якого ідеологічного впливу, в умовах вільного доступу до «спецхранів» — джерел інформації — нарешті отримали можливість самі досліджувати власну історію. Тож, здавалося, варто було сподіватися на особливу підтримку з боку Української держави. Проте реальність інша.
Далі прожектів справа не пішла. Більше того, становище, в якому перебувають історична наука та історичне знання про Україну, без перебільшення, можна назвати загрозливим. Традиційна версія вітчизняної історії переповнена «білими плямами», міфами, а почасти й свідомими перекрученнями. Гостро бракує переконливої схеми української минувшини. І нині школярі та студенти продовжують навчатися за підручниками, складеними за шаблонами двохсотлітньої давнини. Цей навчальний матеріал, підготовлений з «марксистсько-ленінських позицій у підході до вивчення минулого», не відповідає ані свідченням історичних джерел, ані вимогам методології, ані, зрештою, реаліям часу.
Сучасний стан історичної науки — лише один із виявів гуманітарної та ідейної кризи, в яку втягнуте українське суспільство.
(Чого варте бодай оте одеське квиління, отой жалібний плач з-під стін Південної Пальміри за напрочуд одіозною постаттю імператриці Катерини II!..).На жаль, українська влада досі мало переймалася питаннями гуманітарної політики в Україні. Проблеми вітчизняної освіти, науки і культури, як правило, розв’язувались за залишковим принципом, та й то переважно несистемно, нефахово. Інтелектуальна еліта нації — вітчизняні науковці, викладачі, вчителі, аспіранти, студенти — поставлена в умови, коли доводиться думати не про науку — про виживання...
Постала дилема: як бути? З одного боку, цілком очевидна необхідність принципових змін та підходів до гуманітарної політики в Україні. І то — на державному рівні. З іншого — вже ніколи гаяти час та наївно сподіватися, що українські можновладці раптом «прозріють» і, нарешті, усвідомлять необхідність цих змін. Саме тому виникла ідея об’єднати навколо важливої справи небайдужих людей — поважних науковців і молодих дослідників, вчителів і викладачів, учнів і студентів, державних мужів і пересічних громадян... Усіх, хто особливо гостро відчуває потребу змін у гуманітарному житті країни, має достатньо ідей, спроможний протистояти будь-яким антиукраїнським впливам, ідеологічному, а то й партійному засиллю, відзначається оригінальністю поглядів, небуденністю викладу матеріалу, не- тривіальністю поглядів на історичне минуле. Одне слово — відчуває потребу змін в гуманітарному житті нашої держави, має достатньо ідей та готовий долучитися до потрібної справи. Не сумніваємося, що серед них будуть і такі, хто, усвідомлюючи значення цього завдання, зможе організаційно та матеріально допомогти реалізувати наші плани та ідеї.
Так постав Проект «Україна: у вимірі тисячоліть», що, з одного боку, спрямований на активізацію та поєднання дослідницьких зусиль у галузі українознавства, з іншого — на популяризацію знань про Україну та українство.
Відомо, що успішна доля будь-якого починання залежить не лише від вузького кола його авторів та організаторів.
Саме тому ми й звертаємося до кожного, кому не байдужа українська справа, долучитися до участі в Проекті. Можливо, хтось із вас вже має певний доробок — книжку, підручник, посібник, словник, хрестоматію, інший цікавий матеріал, що відзначаються оригінальним баченням української минувшини. Якщо так, то запевняємо, що будь-яку цікаву ідею, яка вписується в концепцію Проекту, ми спільно з вами зможемо втілити в життя. Зауважимо: для нас важливий саме незаангажований, поліваріантний, свіжий, розкутий погляд, здатний привернути читацьку увагу. Погляд науковий і водночас популярний, конкретний і разом з тим комплексний, ретроспективний, сучасний. З висоти XXI століття. А головне — українознавчий. Бо саме українознавство — наука про Україну — в сучасних непростих умовах може і має стати тією ідеєю, яка, врешті, об’єднає розділене, розшматоване українське суспільство.Не обмежуючись лише стислим викладом розвитку української дійсності, ми намагатимемося значно розширити амплітуду наукових поглядів на історію, минуле. Можливо, для когось минущі епохи постануть в дещо несподіваному ракурсі — антропоцентрично, персоніфіковано. Можливо... Тому й вітаємо многоваріантність історичних досліджень. Й виходимо з того, що саме антропоцентризм — уособлене, олюднене сприйняття рідної історії — потрібен дослідженням, що будуть запропоновані на ваш суд. Бо ж історію пізнаємо, сприймаємо, розуміємо у вимірі людському. І лише людина — її творець, вершитель.
Ми не ставимо перед собою надзавдань, тверезо оцінюємо свої сили. Розуміємо, що взялися за непросту справу. Але впевнені, що саме в людській небайдужості полягає запорука успіху будь-якого починання...
Проект лише починає свою діяльність, тож запрошуємо до співпраці кожного, хто відчуває в собі бажання, хист та сили розмаїто, цікаво повідати про багатотисячолітню історію нашого народу.
Одночасно з виходом цієї книжки ми започатковуємо й інформаційну підтримку Проекту у Всесвітній глобальній мережі інтернет (www.ukrainoznavstvo.info). Тут ви зможете отримати детальну інформацію про Проект та його авторів, дізнатися останні новини, побачити результати нашої праці, оцінити плани на майбутнє.
Крім того, ми постійно будемо наповнювати інтернет-сторінку найновішою та найактуальнішою українознавчою інформацією, що стане у пригоді науковцям, вчителям, батькам, дітям. Проте головне — це основний засіб нашого спілкування з вами, обмін думками. Ми готові сприйняти будь- які ваші оцінки стосовно концепції Проекту, його можливостей та перспектив. А ще — будь-які зауваження та побажання, особливо — нові цікаві ідеї та пропозиції.Важко передбачити долю Проекту. Відомо, що не помиляється той, хто нічого не робить. Для нас цілком очевидно: час діяти. Без нагнітання зайвих пристрастей; спокійно, виважено, цілеспрямовано йти до мети — щоб Україна і знання про неї постали об’єктивно, багатовимірно, зримо. Саме у зверненні до українознавства ми вбачаємо могутній потенціал, здатний не лише подолати гостру гуманітарну та ідейну кризу в сучасному українському суспільстві, а й сприяти пробудженню України, закласти підвалини у формування нової національної системи цінностей, домогтися зростання українського патріотизму. Це, зрештою, стане запорукою інформаційної та геополітичної безпеки незалежної України в сучасному світі.
Сьогодні ми представляємо вашій увазі першу роботу, що виходить у рамках Національного гуманітарного проекту «Україна: у вимірі тисячоліть». Її автор — молодий дослідник, історик, науковий співробітник Інституту українознавства Міністерства освіти і науки України, один з авторів цього Проекту. Пропонована монографія являє собою перше у вітчизняній науці комплексне дослідження давньоукраїнської етнічної історії. Книжка написана в науково-популярному, доступному для пересічного читача стилі, не переобтяжена науковою термінологією та історіографічними роздумами. Водночас проблеми етнічної історії розглядаються суто науково, із залученням необхідної аргументації та джерел. Дослідженню притаманні стрункість викладу, логічність та довершеність композиції.
А ще робота вирізняється змістовним переліком незліченної кількості історичних версій подій.
Зрозуміла і авторська оцінка порубіжних наукових дослідів та гіпотез. Дослідника характеризують виваженість наукових поглядів та концепцій, комплексне бачення історичного процесу та, водночас, розуміння виховної ролі історичного знання, його значення у формуванні українця-патріота не через гасла та заклики, а через пізнання історії рідного народу.Наукова розвідка київського дослідника істотно відрізняється від аналогічних видань: певний її розділ, підсумовуючи наявну інформацію з тієї чи іншої проблеми, водночас є окремим дослідженням з коротким підсумком. Для спрощеного сприйняття матеріалу книжка структурована за принципом підручника: текст кожного розділу розбитий на блоки-підрозділи. Останні об’єднані загальною ідеєю оповіді.
Історична картина, що постала внаслідок авторських досліджень, істотно різниться від усталеної, традиційної. Місце більшості народів у давньоукраїнській минувшині суттєво переосмислене, а частина з них взагалі вперше розглядається в контексті вітчизняної етнічної історії. Окремий розділ присвячено «Велесовій книзі» та її місцю в українській науці. Особливу увагу приділено передісторичному періоду. Останній історики часто невиправдано оминають як такий, що не описаний джерелами. Один з розділів книги присвячено подіям світової історії та їхньому зв’язку з давньоукраїнськими теренами. Виділено і сукупність питань, пов’язаних із місцем та роллю Боспорського царства в українській історії. З урахуванням новітніх досягнень історичної науки значною мірою переглянуто й переосмислено період Руської держави: при критичному підході до свідчень джерел думка автора суттєво дисонує з картиною, яку нам малювали та до якої привчали століттями.
Вкрай важливим є розділ з проблем методології дослідження етнічної історії, а також словничок із найновішими тлумаченнями давньої та сучасної української ономастики, укладений спеціально для цього видання відомим сходознавцем-індоло- гом Степаном Наливайком.
Дослідження підсумовує окремий розділ, в якому пропонується нова схема давньоукраїнської етнічної історії.
Вся ця сукупність наукового матеріалу, викладена з українознавчих методологічних засад, вимальовується у досить струнку та яскраву картину нашої давньої історії. Картину, що спроможна не лише привернути читацьку увагу, а й здійснити ту функцію, яку, власне, й покликана виконувати історія — сприяти патріотичному вихованню громадянина.
Загалом дослідження Сергія Наливайка суттєво долучає до сталих історичних синтез оригінальне прочитання дивовижного розмаїття історії задавнених часів, українського минулого. Як талановитий представник нової генерації дослідників минувшини, наукове бачення та історико-методологічні концепції якого визріли вже в добу утвердження української незалежності, він пропонує читачеві свою інтерпретацію сукупності фактів і подій, що належать історії. Залучаючи численні джерела, жанрово досить багатомірні, автор вміло змальовує правдиву й багатооб’ємну картину минулого рідної Вітчизни.
Отже, ви тримаєте в руках наше перше видання в рамках Проекту. Незабаром з’являться нові дослідження, не менш цікаві, не менш важливі. Ми починаємо з історії, але не обмежуємося нею. Адже українознавство — комплексна наука, де тісно переплітаються історія і краєзнавство, мова і література, природа і географія, фізика і математика... Так само не обмежимося виданням лише книг. Як і не будемо забігати далеко вперед у наших планах.
Дай, Боже, сил та можливостей здійснити хоча б частину з них на благо України...
Віктор Лакизюк,
заслужений журналіст України, керівник Національного гуманітарного проекту «Україна: у вимірі тисячоліть»