<<
>>

§1. Категорії'

Жоден предмет не є чимось абсолютно відмінним від усіх інших предметів; він схожий на них в якомусь відношенні. Кожен предмет завжди можна віднести до певного загаль­ного класу разом з іншими предметами; узагалі всі предме­ти можуть бути співвідносними з іншими предметами кла­су.

Є класи, які обіймають незначну кількість предметів, але є класи, які обіймають досить велику кількість пред­метів, оскільки такі предмети мають найзагальніші харак­теристики і подібність. Ці класи речей у нашому мисленні постають у вигляді відомих понять. Поняття, які служать для позначення найзагальнішої подібності між предмета­ми, Аристотель назвав категоріями. Категорії для Арис­тотеля - це можливі предикати якого-небудь одиничного предмета, тобто такі поняття, які можна застосувати щодо того або іншого одиничного предмета або класу предметів.

Ось ці категорії:

Цими десятьма категоріями, на думку Аристотеля, охоплюється все, про що можна мислити. Якщо ми ба­жаємо висловити що-небудь найбільш загальне про ті чи інші речі, то ми не можемо про них висловити нічого ін­шого, крім того, що вони по суті або субстанції, або вони позначають якість, відношення, місце і таке інше. Інших підходів, окрім тих, які містяться в категоріях, не існує. Таким чином, можна сказати, що категоріями є найбільш загальні класи всього мислимого.

У новітній філософії розрізняють річ, властивість, від­ношення як найбільш загальні класи мислимого. Усе, про що ми можемо мислити, є або річ (субстанція), або власти­вість (атрибут), або відношення.

Під речами ми розуміємо те, чому притаманна в тій чи іншій мірі постійність форми. Наприклад, такою по­стійністю характеризуються камінь, дерево, рідина в по­судині тощо. Оскільки шматок каменю сьогодні має таку ж саму форму, яку він мав і вчора, то нам уявляється, що така постійність буде властива для нього і згодом.

Речі ми уявляємо собі такими, що мають відомі влас­тивості або якості; або такими, що здійснюють певні дії; або такими, що знаходяться в певному стані. Наприклад, той факт, що шматок заліза має відому питому вагу, є його властивістю, або якістю. Якщо шматок заліза розжа­рений, то це є його стан; якщо шматок заліза плавиться, то і це є відомий процес, його стан. Властивості, дії, стани ми представляємо такими, що належать певній речі як їх носію. Але в той же час ми їх мислимо як елементи, з яких складається річ: ми мислимо залізо як щось, що має пев­ну вагу, твердість, здатність розжарюватися, змінювати свою форму тощо. Якість, дію, стан ми називатимемо од­ним загальним ім’ям - властивості речі.

<< | >>
Источник: Логіка. Основні поняття і принципи : навчальний посібник / В. М. Вандишев. - Київ,2016. - 300 с.. 2016

Еще по теме §1. Категорії':