<<
>>

§2. Прийоми, що замінюють визначення

Отже, щоб наші визначення були точними, вони по­винні задовольняти вказаним чотирьом умовам. Але не слід уважати, що всі наші поняття можуть бути завжди визначувані вказаним способом.

Є випадки, коли нам до­водиться знайомитися зі змістом поняття не за допомогою визначення, а іншими способами. Тут можна вказати ряд способів, що замінюють визначення.

1. Вказівка. Якщо, наприклад, ми бажаємо кого-не- будь ознайомити з тим, що таке той чи інший колір, звук і таке інше, то ми будемо в змозі зробити це тільки в тому випадку, якщо приведемо його в зіткнення з даним кольо­ром, звуком тощо, тобто змусимо цю людину сприймати те, з чим ми бажаємо її ознайомити. Такий спосіб озна­йомлення з певним поняттям називається підказкою. Підказка вживається у всіх випадках, коли нам доводить­ся знайомити кого-небудь з предметами безпосереднього сприйняття.

2. Опис уживається при ознайомленні з індивідуаль­ними предметами або при ознайомленні з властивостями, що належать якій-небудь речі. У такому разі наводяться якомога точніше і повно ознаки цієї речі, наприклад, опис Дніпра у М.В. Гоголя чи враження від Рейнського водо­спаду в М.М. Карамзіна тощо. У ботаніці описується бу­дова тієї або іншої квітки, процес запилення і таке інше, в хімії описується специфіка тієї чи іншої хімічної реакції.

3. Характеристика дозволяє приводити особливі озна­ки якого-небудь предмета чи явища. Якщо нам потрібно ознайомити кого-небудь з тим, що таке «творча уява» і «уява відтворювальна», то ми замість визначення можемо вказати на яку-небудь істотну рису, притаманну тому чи іншому виду уяви. Наприклад, ми скажемо, що для креа- тивної уяви істотною є новизна в поєднанні якихось явищ чи речей, а для відтворювальної уяви - точність. Яка-не- будь властивість є характерною для тієї або іншої особи: для воїна - мужність, для лікаря - гуманність, для хіміка - точ­ність тощо.

Ще приклад: характерною особливістю сімей­ства хрестоцвітних рослин є квітки з чотирма листочками чашечки і чотирма пелюстками вінчика, розташованими навхрест, з двома короткими і чотирма довгими тичинка­ми.

4. Порівняння вживається в тому випадку, коли ми знайомимося з тим чи іншим поняттям, порівнюючи його з іншими поняттями, подібними до нього. Ми можемо дати певне поняття про теплопровідність якого-небудь тіла за допомогою порівняння її зі світлопрозорістю, на­приклад, якщо скажемо, що теплопровідність по відно­шенню до теплових променів є те ж саме, що прозорість по відношенню до світлових променів. Порівняння вжи­вається головним чином тоді, коли зміст одного поняття з’ясовується за допомогою іншого поняття, більш зрозу­мілого для співбесідника. Тим більше застосування по­рівняння має сенс, коли зміст якого-небудь абстрактного поняття з’ясовується за допомогою якого-небудь конкрет­ного поняття: «життя є школою досвіду», «право є втілен­ням етичної ідеї», «совість - це твій внутрішній суддя».

5. Розрізнення вживають у тому випадку, коли ми зна­йомимо кого-небудь із змістом того чи іншого поняття, вказуючи на певну відмінність, що існує між даним по­няттям та іншими поняттями. Наприклад, ми говоримо, що «ентузіазм» відрізняється від «фанатизму» тим, що причиною його є благородні мотиви і діяльність не вихо­дить за межі помірності і поміркованості.

<< | >>
Источник: Логіка. Основні поняття і принципи : навчальний посібник / В. М. Вандишев. - Київ,2016. - 300 с.. 2016

Еще по теме §2. Прийоми, що замінюють визначення:

  1. Захист права дітей на користування житлом
  2. 2. Види та методи судово-оперативної фотозйомки
  3. Функції, форми і засоби спілкування. Вербальне і невербальне спілкування
  4. Особистість неповнолітнього грабіжника і розбійника: характерні риси та особливості її формування
  5. § 1. Адвокат — захисник підозрюваного, обвинуваченого, підсудного
  6. 4.2.1. Загальні положення
  7. Структура буття і її категоріальне вираження.
  8. Законодавче поле діяльності вітчизняних громадських організацій (Л. С. Дубчак, К. Ю. Галушко)