Вступ

Значення логіки полягає в тому, що знання основ цієї науки формує логічну культуру мислення людини, допомагає їй правильно мислити, уникати логічних помилок у своїх міркуваннях, коректно аргументувати власну точку зору, а також успішно користуватись методами спростування.

Дехто вважає, що і без знання логіки міркування людини може бути бездоганним, і, отже, вивчення цієї науки навряд чи приносить велику користь. Дійсно, кожна людина володіє стихійною, інтуїтивною логікою. Без неї вона була б неспроможна міркувати та спілкуватися з іншими людьми. Однак логічна інтуїція і здоровий глузд ніколи не зможуть замінити логічних знань. Інтуїтивна логіка не завжди спроможна вирішити ті проблеми, які постають перед нею. Вона нерідко виявляється недостатньою для критики неправильних міркувань.

Люди постійно прагнуть розширити свої знання і збагатити свою пам'ять.

Але як сказав ще Геракліт, саме по собі багатознавство - це все-таки не мудрість. Мудрість передбачає знання основ і причин. І особливо логічних підстав прийнятих положень. Без здібностей обґрунтовувати наявні переконання немає істинного та твердого знання

Основною метою курсу є ознайомлення студентів з проблемами сучасної логіки, її методами вирішення теоретичних задач, а також їх застосування до аналізу природних міркувань.

Основні завдання курсу:

На підставі розгляду основної проблеми сучасної логіки - проблеми слідування - розкрити зміст предмету логіки як сукупності формально- логічних систем, методів їх побудови та досліджування.

У результаті вивчення курсу « Логіка» студент повинен знати:

- принципи побудови формально логічних систем;

- визначення основних понять;

- порядок застосування логічних методів до аналізу природних міркувань.

Студент повинен уміти:

- переходити від висловлювань природної мови до формул символічної мови;

- виконувати процедури формально-логічних перетворень;

- застосовувати формально-логічні методи до аналізу природних міркувань.

У процесі вивчення курсу передбачається читання лекцій, проведення семінарських занять, проведення контрольних робіт, на підставі яких здійснюється контроль знань студентів. Особлива роль відводиться семінарським заняттям, які покликані допомагати студентам закріпити одержані знання та виявити свої творчі здібності. Найбільш раціональною системою підготовки до семінару є та, що включає в себе такі елементи:

1. Своєчасне ознайомлення з темою семінару і питаннями плану.

2. Встановлення зв’язку даної теми з відповідними розділами програми курсу.

3. Вивчення літератури, що рекомендується до теми семінарського заняття.

4. Вивчення відповідної теми за підручником.

5. Ознайомлення з методичними посібниками.

6. Перегляд власного конспекту лекцій.

7. Безпосередня підготовка до виступу на семінарі (складання плану, тез, конспекту виступу).

8. Запис незрозумілих питань, які слід з’ясувати на консультації (або на семінарі).

9. Самоперевірка готовності до семінарського заняття, що включає в себе перевірку засвоєння основних понять і категорій, які вказані до кожного семінарського заняття. Самоперевірку можуть здійснювати декілька студентів, задаючи один одному запитання.

План в даному випадку являє собою розкриття структури прочитаної роботи, її розділів, глав та параграфів. Він не повинен механічно повторювати зміст самої роботи. Слід навчитись самостійно виділяти проблеми, питання, давати їм назви і розташовувати в логічній послідовності.

Тези - це не простий перелік проблем, а коротко сформульовані положення роботи без детального викладу доказів, принципів, міркувань автора твору.

Конспект - це стислий самостійний вклад основних думок автора в їх логічній послідовності з наведенням з наведенням найважливіших положень. Зміст конспектування складає поділ книги чи окремих глав, параграфів на частини і їх короткий виклад у стислому викладі, своїми словами. Зміст сторінки, наприклад, може бути викладено в одному абзаці, а зміст глави - одній - двох сторінках при збереженні логічної послідовності. Писати треба ясно, чітко, послідовно. Основні ідеї, висновки виділяти, підкреслюючи їх, беручи в рамку.

На семінарських заняттях викладач оцінює не лише знання студентами основного змісту питання, яке вивчається, але і їх уміння вести конспект твору.