<<
>>

§3. Загальні, збірні і розділові поняття

Одиничні і загальні поняття іноді можуть уживатися в особливому сенсі, у збірному. Якщо я висловлю речення: «ліс служить для збереження вологи», то в цій пропозиції «ліс» є одним із безлічі однорідних предметів.

Тут понят­тя «ліс» ужите в загальному сенсі. Але ліс можна уявляти як одне ціле, таке, що складається з однорідних одиниць. У такому разі поняття «ліс», або термін «ліс», стає колек­тивним, або збірним.

Збірне поняття позначає одне ціле, групу, що склада­ється з однорідних одиниць. Наприклад, поняття «клас», «натовп», «бібліотека», «ліс», «парламент», «сузір’я», «суцвіття», «дивізія» є збірними поняттями, якщо ми маємо на увазі, що вони служать для позначення цілого, складеного з однорідних одиниць.

Але ці ж самі поняття стають загальними, коли ми їх мислимо окремими представниками відомого класу. На­приклад, «клас» чи «натовп» - загальні поняття, коли мова йде про «класи» і про «натовпи»; у цьому випадку речі, позначені цими поняттями, розглядаються як оди­ниці, що входять до складу виду схожих речей. Якщо я вживаю поняття «Музей Т.Г. Шевченка», «англійський парламент» і таке інше, то я вживаю поняття збірні, тому що вони виражають відоме ціле, складене з однорідних одиниць. Якщо ж я скажу «українські бібліотеки, музеї, університети» і т.д., то це поняття загальні, тому що я го­ворю про бібліотеки, музеї і університети як відомий клас схожих предметів.

Отже, збірні поняття є особливою формою індивіду­альних понять.

Часто загальні поняття ототожнюють зі збірними, тому треба звернути увагу на відмінність між ними. Те, що ми стверджуємо щодо поняття збірного, відноситься до певного цілого, складеного з одиничних предметів, але це твердження може не стосуватись предметів, що вхо­дять у це ціле і взяті окремо. Навпаки, те, що ми ствер­джуємо щодо загального поняття, може бути прикладене до кожного предмета, до якого відноситься це поняття.

Збірне поняття мислиться як одне ціле, таке, що склада­ється з однорідних одиниць; загальне поняття мислиться як клас, який складається зі схожих предметів. Кажучи, що «парламент видав закон про загальну військову пови­нність», ми цим хочемо сказати, що певне ціле, складе­не з певних одиниць, видало певний закон, але цього не можна сказати щодо кожного члена парламенту, тому що окремі члени парламенту можуть висловитися за збе­реження колишнього порядку відбуття військової пови­нності. У цьому випадку поняття «парламент» ужите в збірному значенні. Але, вживаючи вираз «парламенту належить законодавча функція», ми вживаємо поняття «парламент» в загальному значенні, тому що наведений вираз стосується всіх парламентів.

Іноді ми можемо вживати ті або інші поняття таким чином, що наші твердження будуть справедливі щодо кожної окремої одиниці, що входить до тієї чи іншої групи предметів. Таке вживання понять ми називаємо вживан­ням в розділовому значенні. Коли ми вживаємо яке-не- будь поняття в збірному значенні, тоді наше твердження відносимо до групи, що розглядається в цілому; якщо ж ми вживаємо його в сенсі розділовому, то ми стверджує­мо щось про кожного члена групи окремо. Кажучи «увесь флот загинув під час бурі», ми вживаємо поняття «увесь» в збірному сенсі, бо ми говоримо про флот, узятий в ціло­му. Це може означати, що усі кораблі можуть не загину­ти, але флот як певне ціле перестав існувати. Якщо ми вживаємо вираз «усі робітники втомилися», то в нім сло­во «усі» вживається в розділовому сенсі, тому що ми має­мо на увазі втому кожного робітника окремо.

<< | >>
Источник: Логіка. Основні поняття і принципи : навчальний посібник / В. М. Вандишев. - Київ,2016. - 300 с.. 2016

Еще по теме §3. Загальні, збірні і розділові поняття:

  1. 1.2. Співвідношення цілей покарання і завдань органів та установ виконання покарань, теорія і практика, можливості і дійсність виконання покарань.