Державний бюджет та бюджетна політика

У будь-якій державі уряд здійснює загальнодержавні видатки, а для їх фінансування утворює доходи, тобто збирає грошові кошти перш за все через податки. Державний бюджет - це баланс доходів і видатків держави, який планується і ухвалюється парламентом на кожний фінансовий рік.

Сукупність державного бюджету місцевих бюджетів, бюджетів фондів соціального та пенсійного страхування утворює бюджетну систему України.

Податки збираються згідно з національним податковим законодавством, яке утворює податкову систему країни. Податкова система складається з:

- суб’єктів оподаткування - фізичних та юридичних осіб, що сплачують податки;

- одиниць оподаткування - одиниць виміру об’єкта оподаткування;

- податкових ставок (прогресивних та регресивних) - величин оподаткування одиниць оподаткування;

- податкових пільг.

розрізняють прямі та непрямі податки. Прямі податки стягуються безпосередньо з фірм та громадян, наприклад, податок на прибуток фірм, прибутковий податок з громадян. Непрямі податки включаються в ціну товарів і таким чином їх виплачують покупці (наприклад, акцизи, податок на додану вартість, експортне та імпортне мито).

Крім податків джерелом бюджетних доходів є збори, штрафи, державне мито, доходи від державних підприємств та ін.

Державні видатки здійснюються за різними напрямами: утримання державного апарату, національна оборона і безпека, соціальні видатки, фінансування бюджетного сектору, розвитку економіки, обслуговування та погашення внутрішнього та зовнішнього боргів, трансфертні платежі.

Різниця між доходами та видатками бюджету створює бюджетне сальдо, яке має три варіанти:

- нульове значення сальдо означає, що бюджет збалансований;

- позитивне значення сальдо утворює бюджетний надлишок, або профіцит, який свідчить, що доходи держави перевищують видатки;

- від’ємне значення сальдо створює дефіцит бюджету, який свідчить про величину перевищення видатків держави над доходами.

Збалансування дефіцитного бюджету можна здійснити через:

- підвищення податкових ставок;

- додаткову емісію грошей або сеньйораж;

- державні позики.

Макроекономічні наслідки кожного з цих заходів будуть проаналізовані при розгляді наступних питань даної теми.

Потужним засобом впливу держави на економічний розвиток країни є фіскальна (або бюджетна) політика - зміна обсягу і структури державних видатків, або рівня оподаткування або підходів до формування державного бюджету в цілому, або поєднання цих заходів з метою забезпечення економічного зростання, підвищення рівня зайнятості та впливу на інфляцію.

За своїм спрямуванням фіскальна політика поділяється на стимулюючу, яка полягає в збільшенні видатків і (або) скороченні податків і сприяє зростанню виробництва і зайнятості в умовах циклічного спаду, та стримувальну, яка полягає в скороченні видатків та (або) підвищенні податків і запобігає “перегріву” економіки і зниженню темпів інфляції. Це - у короткостроковому періоді. У довгостроковому періоді політика, пов’язана із зниженням податків, може сприяти зростанню економічного потенціалу і розширенню пропозиції факторів виробництва.

Фіскальна політика пов’язана зі зростанням податкового тиску, у довгостроковому періоді може викликати стагфляцію і стабільне скорочення сукупної пропозиції.

На ефективність фіскальної політики впливають такі чинники: недосконалість і неповнота інформації про результати функціонування економіки, зміни в економічних очікуваннях, точність прогнозів, наявність лагів (часу між змінами в економіці - прийняттям рішень - реакцією економіки на реалізацію прийнятих рішень), особливо з урахуванням необхідності парламентських процедур для вироблення заходів бюджетно-податкової політики.

11.4.