Економічна рівновага у довгостроковому періоді. Рецесійний та інфляційний розриви

У довгостроковому періоді механізм зрівноваження сукупних видатків та обсягу виробництва ґрунтується на зміні відсоткової ставки, яка впливає і на сукупні видатки на купівлю товарів та послуг, і на попит та пропозицію позичкових коштів.

Сукупні видатки в закритій економіці визначаються за формулою:

AE = C(Y-T) + I(r) + G

Рівноважний обсяг ВВП досягається за такої умови:

Y = C(Y-T) + I(r) + G

У цьому рівнянні єдиним невизначеним компонентом є відсоткова ставка, тому що:

Y - величина стала за умов, що кількість факторів виробництва та виробнича функція незмінна;

G та Т - фіксовані величини, які залежать від бюджетної політики уряду.

Висновок: ставка відсотка відіграє визначальну роль у досягненні рівноваги на товарному ринку.

Між величиною інвестицій і відсотковою ставкою існує обернена залежність. Тож чим вища ставка відсотка, тим нижчі сукупні видатки на купівлю товарів та послуг, а рівновага сукупних видатків і обсягу виробництва потребує рівноважної величини відсоткової ставки. Механізм утворення рівноважної відсоткової ставки ґрунтується на тому, що вона одночасно є і платою за запозичення, і доходом на заощадження.

З основної макроекономічної тотожності (для закритої економіки) Y = C+I+G витікає, що

Y - C - G = I, (9.1)

тобто S=I

або (Y -T -C) + (T - G) = I,

де (Y - T- C) = Sp- приватні заощадження, які визначаються як різниця між доходом після сплати податків та споживанням,

(T - G) = SG - державні заощадження, які визначаються як різниця між чистими податками та державними закупівлями товарів та послуг. Чисті податки Т = податкові надходження - трансфертні виплати з державного бюджету.

Зі сказаного можна зробити висновок, що грошові потоки, які виникають унаслідок заощаджень і направляються на фінансові ринки, мають дорівнювати витіканню з фінансових ринків у вигляді інвестицій. Вирішальну роль у становленні цієї рівноваги відіграє відсоткова ставка.

Якщо величини Y, T і G постійні, національні заощадження S також є величиною незмінною. Таким чином, обсяг інвестицій залежить від ставки відсотка. Механізм встановлення рівноважної відсоткової ставки пов’язаний з рівновагою попиту і пропозиції позичкових коштів. Спрацьовує стандартний ринковий механізм: за інших рівних умов перевищення попиту на товар над пропозицією призводить до зростання ціни товару, в тому числі ставки відсотка як ціни позичкових коштів.

Висновок: умовою рівноваги між заощадженнями (вилученнями) та інвестиціями (ін’єкціями) на товарному ринку, є рівновага на кредитному ринку.

Економіка може досягати рівноважного ВВП незалежно від того, чи знаходиться обсяг виробництва на рівні потенційного ВВП, коли обсяг сукупних видатків забезпечує функціонування економіки на рівні повної зайнятості. Сукупні видатки можуть перевищувати або бути меншими від обсягу, який необхідний для встановлення рівноваги на рівні потенційного ВВП. В таких випадках виникають інфляційний або рецесійний ВВП-розриви. Рецесійний розрив виникає за таких умов:

1) фактичні сукупні видатки менші від тих, які були б необхідні для купівлі товарів та послуг, які можуть бути вироблені за умов повної зайнятості;

2) вилучення з потоку “доходи-видатки” перевищують “ін’єкції” в нього. Інфляційний розрив утворюється за таких умов:

1) фактичні видатки перевищують ті, що були необхідні для купівлі товарів та послуг, які можуть бути вироблені за умов повної зайнятості;

2) вилучення з потоку “доходи-видатки” менші за “ін’єкції” в нього.

Розглянемо графічну модель ВВП-розривів (див. рис. 9.4).Рівноважний ВВП за умови повної зайнятості Уе* визначається точкою Е*, в якій крива сукупних видатків АЕ* = (C+I+G+Xn)* перетинає бісектрису рівноваги Y = АЕ. Якщо сукупні видатки в економіці дорівнюють АЕ1 (АЕ1AE*, то надлишкові сукупні видатки спричинять розвиток інфляції. Тобто виникне інфляційний розрив. Відрізок Е2Б показує, на яку величину мають скоротитись сукупні видатки з урахуванням мультиплікатора для ліквідації перевищення номінального фактичного ВВП над потенційним.

Скорочення рівноважного доходу ΔY= величина інфляційного розриву ? мультиплікатор видатків.

Рис. 9.4. Рецесійний та інфляційний розриви.