Споживання і заощадження
Дохід, отриманий економікою в результаті виробництва ВВП, використовується на споживання і заощадження. Споживання опосередковується витратами, що, у свою чергу, можуть здійснюватися лише при наявності доходів.
Процес формування доходів домогосподарств в умовах приватної закритої економіки можна показати з використанням двосекторної моделі кругопотоку:
Рис. 7.1. Модель кругопотоку.
З рис. 7.1. видно, що домогосподарства отримують доходи (особистий дохід) в обмін на ресурси, які вони надають підприємствам. Отримані доходи домогосподарства витрачають на придбання споживчих товарів та послуг, тобто на споживання.
Дохід (Y) в моделі закритої приватної економіки складається з доходу домогосподарств і доходу фірм. Дохід фірм являє собою валовий прибуток за винятком дивідендів (їх отримують акціонери), тобто він включає амортизацію і нерозподілений прибуток. У такому випадку особистий дохід визначається як різниця між ВВП і сумою амортизації і нерозподіленого прибутку. В моделі змішаної закритої економіки, що враховує державу, наявний дохід (тобто частина сукупного доходу, яка може бути використана суб’єктами приватної економіки на споживання і заощадження, після сплати податків) буде менше на суму податків і, з іншого боку, збільшиться на суму трансфертів. Слід пам’ятати, що в моделі змішаної відкритої економіки у формування наявного доходу беруть участь чисті іноземні факторні доходи та чисті іноземні трансферти.
Особистий наявний дохід має такі джерела формування:
1. Заробітна плата найманих працівників.
2. Прибуток та змішаний дохід.
3. Доходи від власності (дивіденди, проценти, рента).
4. Соціальна допомога та інші одержані поточні трансферти (пенсії, стипендії, субсидії, допомога по безробіттю тощо).
Споживання (С) - це витрати домогосподарств на придбання товарів і послуг для задоволення матеріальних і духовних потреб людей.
Споживчі витрати звичайно поєднуються в такі групи: придбання товарів поточного споживання, оплата послуг, придбання товарів тривалого користування. Споживчі витрати є самою вагомою складовою в структурі сукупного попиту і сукупних витрат; у розвинутих країнах сучасного світу вони становлять біля двох третин всіх розходів.Абсолютний розмір споживання безпосередньо залежить від величини наявного доходу, який у свою чергу визначається динамікою ВВП та податків.
Крім того суттєве значення має показник частки заробітної плати у ВВП, тобто пропорція розподілу створеного економікою доходу між учасниками створення ВВП і власниками факторів виробництва. У найбільш розвинутих країнах з високим рівнем життя цей показник доходить до 70%. В Україні за роки незалежності частка заробітної плати у ВВП коливається у діапазоні 4046%.
Величина споживчих видатків домогосподарств залежить не лише від їх наявного доходу, який у свою чергу, повторюємо, визначається обсягом ВВП, але й від рішень домогосподарств про те, яку частину наявного доходу витрати на споживання товарів та послуг, а яку - заощадити. Власне, рішення про те, скільки коштів направити на споживання,- це одночасно рішення про те, скільки коштів заощадити. Це означає, що весь поточний дохід може бути використаний лише на споживання та заощадження. Для приватної закритої економіки цей взаємозв’язок може бути описаний формулою:
Y=C+S, де:
Y - ВВП;
C - особисті споживчі видатки;
S - заощадження.
Вирішення питання про величини споживаної і заощаджуваної часток доходу пов’язане із вибором між теперішнім і майбутнім споживанням. Коли домогосподарства приймають таке рішення, вони мають співставити вигоди від поточного споживання з вигодами від використання заощаджуваної частки доходу у майбутньому. Цей вибір зумовлюється бажанням забезпечити фінансування запланованих значних витрат або захистити себе від непередбачених обставин, від скорочення споживання у майбутньому (наприклад, внаслідок падіння своїх доходів з яких-небудь причин).
Рішення домогосподарств при цьому спираються на їх очікування, прогнози майбутнього стану економіки (наприклад, економічних спадів, інфляційних процесів), на оцінку політики держави та її тенденцій тощо. З іншого боку, альтернативним варіантом економічної поведінки може бути прийняття рішення про споживання у обсязі, що перевищує поточний дохід за рахунок запозичень або витрачання заощаджень попередніх періодів. При цьому збільшення обсягу споживання за рахунок запозичень у поточному періоді означає скорочення споживаної частини поточного доходу у майбутньому у зв’язку із необхідністю сплачувати відсотки і повертати основну суму боргу.Отже, якщо домогосподарства споживають менше сьогодні, вони зможуть споживати більше у майбутньому і навпаки. Фактично це означає, що домогосподарства здійснюють міжчасовий вибір. Суттєвий вплив на цей вибір здійснює реальна відсоткова ставка, яка має місце у національній економіці і визначає відносну ціну поточного і майбутнього споживання, та різниця між теперішньою вартістю грошей та їх майбутньою вартістю.
Майбутня вартість грошей складається з основної суми, процентів на неї, що нараховуються щорічно та нарахування процентів на кошти, що утворились від попереднього нарахування процентів на основну суму (складний процент) за формулою:
FV - майбутня вартість;
PV - теперішня вартість;
r - ставка дисконту (процентна ставка, яка використовується для приведення грошових потоків до їхньої вартості у періоді, який приймається за базу розрахунків і з урахуванням альтернативних варіантів вкладання коштів).
В реальному житті рішення домогосподарств про обсяги споживання, його структуру та величину споживаної частки поточного доходу залежать не лише від їх бажань, а й обумовлені рівнем їхнього доходу (доходу на душу) і пов’язані із диференціацією особистих доходів на макрорівні.
7.2