Сукупний попит, його закон, графічна модель та чинники

У темі 2 розглядався агрегований показник реального обсягу національного виробництва (реальний ВВП). Для цього всі ринки країни були представлені як єдиний ринок, виробництво окремих товарів і послуг представлено як єдине ціле, а ціни на різні товари і послуги зведені в єдину сукупну ціну і представлені як загальний рівень цін.

Усі вироблені товари і послуги призначені для споживання (особистого чи продуктивного). Але будь - яке благо попадає до споживача тільки в тому випадку, якщо останній пред'являє на нього попит.

Макроекономіка вивчає не індивідуальний попит на окремі товари і послуги, а зведений воєдино, агрегований попит усіх споживачів на всі товари і послуги. Такий попит називається сукупним попитом (AD). При цьому в якості споживачів на ринку виступає населення, підприємства, держава і іноземці.

Отже, сукупний попит - це потреби, представлені на ринку в грошовій формі. Іншими словами, це той обсяг товарів і послуг, який споживачі (резиденти та нерезиденти) куплять при певному рівні цін.

З даного визначення видно, що існує залежність між обсягом виробництва, цінами і попитом. Ця залежність описується законом сукупного попиту. Суть цього закону в тому, що споживачі (населення, підприємства, держава і іноземці) за інших рівних умов придбають тим більший обсяг товарів і послуг, чим нижчий загальний рівень цін, і навпаки. Тобто, між рівнем цін і реальним обсягом сукупного попиту існує обернена залежність.

Закон сукупного попиту можна виразити графічно у вигляді кривої сукупного попиту (рис. 4.1):

Крива сукупного попиту AD показує, яку кількість вироблених товарів і послуг буде куплено при тому чи іншому рівні цін. Залежність, що виражена законом сукупного попиту, виявляється на графіку рухом від одної точки до іншої уздовж нерухомої кривої AD і показує зміни величини сукупного попиту.

Рис.

Представлена модель AD справедлива за умови незмінної кількості грошей і спирається на рівняння кількісної теорії грошей

M∙ V = P∙Y (4.1),

де М - кількість грошей,

V - швидкість обігу грошей,

Р - рівень цін,

Y - фізичний обсяг ВВП (кількість товарів і послуг).

Таким чином, якщо пропозиція грошей (M-V) незмінна, то кількість вироблених товарів і послуг залежить тільки від рівня цін Р:

Y = M * V/ P (4.2)

Ця ж модель пояснює і нахил кривої AD управо і вниз: якщо грошова маса М та швидкість обігу грошей V незмінні, то обсяг виробництва Y повинний скорочуватися в міру росту рівня цін P. Дійсно, при зрослих цінах для покупки кожного виробленого блага необхідна більша кількість грошей, отже, якщо грошова маса незмінна, то скоротиться кількість куплених товарів і послуг.

Характер кривої AD відбиває зміни, що відбуваються в поведінці споживачів у міру зростання цін. На ці зміни впливають такі фактори.

По-перше, зростання рівня цін (при незмінній кількості грошей) збільшує попит на гроші, тому що для здійснення кожної угоди їх потрібно більше. Це веде до збільшення процентної ставки, яка по суті є ціною за користування грошима. У результаті споживання й інвестиції з використанням кредиту обходяться дорожче і їхній обсяг скорочується, отже, падає і сукупний попит. При зниженні рівня цін всі ці процеси відбуваються у зворотному напрямку. Цей механізм одержав назву ефекту процентної ставки.

По-друге, зростання рівня цін знижує реальну купівельну спроможність накопичених фінансових активів з фіксованою грошовою вартістю. Так сталося, наприклад, із внесками населення України в Ощадбанку. У результаті покупки багатьох товарів як домогосподарствами так і фірмами стають нездійсненними чи відкладаються, що приводить до скорочення сукупного попиту. Стрімке зростання рівня цін приводить до того, що заощадження, за рахунок яких планувалось здійснити купівлю товарів та послуг, «згоряють». Зниження рівня цін навпаки збільшує купівельну спроможність накопичених активів і створює умови для збільшення обсягу сукупного попиту.

По-третє, зростання рівня цін приводить до того, що усе більшому числу іноземних покупців стає невигідним купувати товари на вітчизняному внутрішньому ринку тому, що настає момент, коли внутрішні ціни стають вище закордонних. З іншого боку, внутрішні споживачі в такій ситуації віддадуть перевагу купівлі тих чи інших товарів за кордоном. У результаті сукупний попит усередині країни впаде. При зниженні рівня цін вказані взаємозв’язки дають зворотний ефект. Цей механізм одержав назву ефекту імпортних закупівель. Важливо підкреслити, що цей ефект працює вказаним чином за умов незмінних валютних курсів. Динаміка валютних курсів сама по собі може здійснювати вплив на обсяг сукупного попиту. Вплив динаміки валютних курсів на макроекономічні показники буде розглянуто в темі 12.

Отже, вплив цінових факторів полягає в тому, що при зростанні цін сукупний попит падає і, навпаки, зниження цін повинне привести до його збільшення. Але ця залежність “працює” за інших рівних умов. Якщо ці умови змінюються, то може виникнути, наприклад, така ситуація, коли сукупний попит буде збільшуватися при зростаючих цінах, чи навпаки, при незмінній ціні будуть куплені більші чи менші обсяги вироблених товарів і послуг. На графіку це проявиться через зсув кривої сукупної пропозиції відповідно вправо чи вліво (див. рис. 4.2).

Зсув кривої AD на графіку демонструє зміни сукупного попиту на продукти вітчизняної економіки.

Тобто на сукупний попит впливають і нецінові фактори, які дотепер ми вважали незмінними і не брали до уваги. Природно, що ці фактори повинні бути пов'язані зі змінами у витратах. Тепер проаналізуємо, як зміни в кожному з елементів структури ВВП по витратах (С, Zg, G, Xn) впливають на сукупний попит.

Насамперед це споживчі витрати (С). З різних причин споживачі можуть збільшувати чи зменшувати закупівлі товарів і послуг незалежно від динаміки цін і це, відповідно, приведе до росту чи зниження сукупного попиту. Що ж впливає на зміни в поведінці споживачів?

По-перше, це добробут домогосподарств.

P = const

Рис. 4.2. Вплив нецінових факторів на сукупний попит.

З іншого боку, якщо реальна вартість активів зросте, то домогосподарства можуть збільшити свої витрати при тому ж загальному рівні цін і сукупний попит виросте, що відіб'ється на графіку зсувом кривої AD управо. Така ситуація може виникнути, наприклад, при різкому збільшенні ціни землі, курсу акцій чи прибутковості облігацій. Аналогічний вплив на сукупний попит здійснює зростання або скорочення поточних доходів домогосподарств: їх зростання (або скорочення) сприяє збільшенню (або зменшенню) попиту домогосподарств (а відтак і сукупного попиту) на товари та послуги.

По-друге, на рівень споживчих витрат впливає заборгованість споживачів. Зрозуміло, що коли рівень такої заборгованості високий, то домогосподарства можуть скоротити свої витрати (при незмінному рівні цін)) на користь погашення заборгованості. І навпаки. Наслідком цього буде відповідно зниження чи збільшення поточних витрат і, отже, скорочення чи розширення сукупного попиту, що на графічній моделі відіб’ється відповідним зсувом кривої AD управо або вліво.

По-третє, на рівень споживчих витрат впливає динаміка податків. Якщо виростають ставки оподаткування, то в розпорядженні домогосподарств (за інших рівних умов) залишається менший обсяг коштів, призначених для споживчих витрат. Це спричиняє скорочення сукупного попиту і відповідний зсув уліво кривої AD на графіку. Якщо ж ставки оподаткування зменшуються, то процес піде в зворотному напрямку.

По-четверте, на рівень споживчих витрат істотно впливають очікування споживачів. Споживачі можуть очікувати різні економічні події і збільшувати або зменшувати споживчі витрати. Насамперед це відноситься до інфляційних очікувань. Якщо домогосподарства очікують підвищення цін, вони, наприклад, можуть збільшити витрати на купівлю різноманітних товарів щоби створити запаси або позбутися грошей які ризикують знецінитися. Очікування споживачів можуть поширюватися і на їхні доходи. Так, якщо споживачі очікують збільшення своїх доходів, вони можуть збільшити споживання і розширити споживчі витрати вже при існуючому рівні доходів. Якщо споживачі очікують девальвації національної валюти, вони можуть розширити попит на імпортні товари. Якщо споживачі очікують кризових явищ у банківській системі, вони можуть зняти гроші з депозитів та спрямувати їх на товарний ринок або на ринок нерухомості. Це приведе до відповідної зміни сукупного попиту и зрушення кривої AD на графіку.

Другим елементом структури ВВП по витратах є інвестиційні витрати, чи інвестиції (Ig). Дійсно, закупівлі засобів виробництва є важливим чинником динаміки сукупного попиту. Ці закупівлі можуть зрости чи скоротитися і при стабільному рівні цін, що спричинить розширення чи звуження сукупного попиту. Це відбувається під впливом наступних причин.

По-перше, може змінитися процентна ставка з причин, не зв'язаних зі зміною цін (наприклад, через зміну грошової маси). Зростання процентної ставки означає подорожчання кредиту. Настає такий момент, коли підприємствам стає невигідним брати позику для здійснення інвестиційних витрат, скажімо, для будівництва нового цеху і закупівлі устаткування. Така ситуація виникає, коли рівень відсотка наближається до рівня прибутковості нового підприємства (підкреслимо, що розглянута модель припускає, що рівень цін стабільний і не можна збільшити прибуток за рахунок росту цін). Наслідком цього буде зниження інвестиційних витрат і звуження сукупного попиту, що відіб'ється на графіку зсувом кривої AD уліво.

По-друге, на рівень інвестиційних витрат впливають очікувані прибутки від інвестицій. Інвестиції можуть вирости (навіть при певному рівні росту процентної ставки), якщо в майбутньому очікується зростання прибутку на вкладений капітал. Якщо ж одержання прибутку є проблематичним (наприклад, через зниження споживчих витрат унаслідок недостатнього фінансування бюджетної сфери), то інвестиційні витрати не будуть здійснені і сукупний попит скоротиться.

По-третє, рівень інвестиційних витрат залежить від наявності надлишкових виробничих потужностей. Природно, що підприємство, у якому простоюють потужності, не стане їх розширювати. Якщо ж відбувається завантаження всіх наявних потужностей, підприємства можуть почати їхнє розширення. Це приведе до збільшення сукупного попиту за рахунок попиту на інвестиційні товари.

Четвертим фактором інвестиційних витрат є розвиток технологій. Упровадження нових технологій вимагає збільшення інвестиційних витрат і веде до відповідного розширення сукупного попиту.

П'ятим, і дуже істотним, фактором інвестиційних витрат виступають податки з підприємств. Будь-яке збільшення податків зменшує прибуток і знижує стимули до здійснення інвестицій. Тим самим звужується сукупний попит. Скорочення ж податків може привести до збільшення капіталовкладень і відповідного розширення сукупного попиту і зсуву кривої AD вправо.

Третім елементом структури ВВП по витратах, що впливає на сукупний попит, є зміни в державних закупівлях (G). Між збільшенням державних закупівель товарів і послуг і сукупним попитом існує пряма залежність (у всякому разі доти, поки зростання державних витрат не зажадає збільшення податків). Зменшення ж державних витрат, за інших рівних умов, скоротить сукупний попит.

Четвертим елементом структури ВВП по витратах, що впливає на сукупний попит, є зміни у витратах на чистий експорт (Xn). Ці зміни відбуваються при збільшенні чи скороченні закупівель на внутрішньому ринку іноземними споживачами при незмінному рівні цін. Динаміка таких закупівель може бути викликана не ціновими, а зовнішніми факторами. Наприклад, збільшення цін на ринках інших країн робить більш конкурентоспроможними товари вітчизняного виробництва (при незмінних внутрішніх цінах на них) і збільшує попит на внутрішньому ринку. Скорочення чи збільшення національного доходу в країнах, що є нашими торговими партнерами, за інших рівних умов приведе до зниження чи росту закупівель з їх боку наших товарів і послуг і вплине на динаміку сукупного попиту на нашому внутрішньому ринку. Важливим фактором, що визначає зміни в обсязі чистого експорту, є також і валютні курси. Наприклад, якщо курс гривни підвищується, то іноземний покупець повинен дати більше своїх грошових одиниць за одну гривню, і ціна покупки вітчизняного товару (при його незмінній внутрішній ціні), виражена в національних грошових одиницях покупця, зросте. Це може привести до скорочення попиту на вітчизняні товари з боку іноземних споживачів. З іншого боку, українському споживачу в такій ситуації доведеться давати менше гривень за одну іноземну грошову одиницю і це може стимулювати імпорт і зниження попиту на товари вітчизняного виробництва. Як наслідок можливе скорочення попиту на ринку на вітчизняні товари. Якщо ж курс гривни знизиться, то це, за інших рівних умов, розширить експортні можливості українських товаровиробників і, отже, попит іноземних споживачів зросте, у результаті сукупний попит розшириться і крива AD зміститься на графіку вправо. Крім того, зниження курсу гривни буде сприяти зниженню стимулів до імпорту товарів, і це також може збільшити попит на товари вітчизняного виробництва.

Зміни в сукупному попиті можуть бути викликані не тільки впливом перерахованих чотирьох факторів - елементів структури ВВП по витратах, але і змінами грошової маси самої по собі.

Графік кривої сукупного попиту відбиває можливі сполучення рівня цін і реального обсягу виробництва при незмінній пропозиції грошей. Якщо ж пропозиція грошей змінюється, то це веде до відповідних змін сукупного попиту і зсувів кривої AD на графіку.

Так, якщо пропозиція грошей росте або через збільшення грошової маси, або внаслідок росту швидкості обороту грошей, або через дію обох факторів одночасно (що мало місце, наприклад, у період гіперінфляції в Україні), то відповідно до рівняння кількісної теорії грошей це приведе (за інших рівних умов) до пропорційного розширення сукупного попиту і зсуву кривої AD на графіку вправо.

При скороченні пропозиції грошей запаси грошей у реальному вираженні (М/Р) скорочуються і сукупний попит звужується. Таким чином, зниження пропозиції грошей зміщає криву AD уліво. На цьому факті ґрунтуються пропозиції щодо макроекономічної політики по стимулюванню економічного росту за рахунок розширення сукупного попиту за допомогою впливу на нього зростаючої грошової маси.

Слід підкреслити, що на практиці на сукупний попит можуть впливати одночасно декілька нецінових факторів і це слід враховувати при оцінці їх загального ефекту.

4.2.