Тема 8. Приватні інвестиції
Обсяг годин:
Лекція — 2год.
Семінар — 2 год.
Самостійна робота — 10 год.
План лекції
1. Інвестиції та їх роль в ринковій економіці.
2. Мультиплікатор автономних витрат.
План семінару
1. Інвестиції як економічна категорія.
2. Попит на інвестиції. Акселератор інвестицій.
3. Вплив інвестицій на економічну кон’юнктуру.
4. Мультиплікатор автономних витрат.
Доповідь: Сутність і характеристика інвестиційної політики
України.
Реферат: Заощадження та їх роль в інвестиційний політиці.
Мета вивчення теми — показати місце і роль інвестицій в системі економічного зростання, розкрити економічний механізм інвестиційної діяльності.
1. Розглядаючи перше питання потрібно звернути увагу, що інвестиції походить від латинського слова «investio», що означає одягаю. Інвестиції взагалі є частиною сукупних витрат, що складаються з витрат на нові засоби виробництва, в нове житло і приріст товарних запасів.
В Законі України «Про інвестиційну діяльність» від 18 вересня 1991 р. дається наступне визначення: Інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що викладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.
Логічна схема розкриття першого питання має вигляд (рис. 1).
Розрізняють наступні види інвестицій: державні (створені з коштів державного бюджету та державних фінансових джерел); приватні (створені із коштів підприємств, організацій, громадян, включаючи як особисті, так і залучені кошти); реальні (будь-які витрати на створення або відновлення капіталу); прямі ( ті, які вкладені безпосередньо у виробництво окремого виду продукції; фінансові (портфельні), що вкладаються в акції, облігації та інші цінні папери).
Рис.
1. Логічна схема викладення першого питанняРозрізняють також інвестиції валові та чисті.
Валові (брутто) інвестиції (Ibr) — це загальний обсяг інвестицій за певний період незалежно від джерел фінансування.
Чисті (нетто) інвестиції (In) — це сума валових інвестицій без суми амортизаційних відрахувань у певному періоді.
Динаміка чистих інвестицій характеризує економічний розвиток підприємства, галузі, держави. Якщо сума чистих інвестицій від’ємна, тобто обсяг валових інвестицій менший, ніж сума амортизаційних відрахувань, це свідчить про зменшення випуску продукції. Якщо сума чистих інвестицій дорівнює нулю, це означає відсутність економічного зростання, а якщо сума валових інвестицій перевищує суму амортизаційних відрахувань, то це означає, що економіка розвивається.
В економічній теорії розглядається декілька видів інвестицій.
Основні види інвестицій:
1. Валові інвестиції (вартість усіх машин, будівель тощо, споруджених протягом року (в тому числі і тих, які заміщують старі капітальні блага, що зносилися)).
2. Чисті інвестиції = Валові інвестиції — Амортизація
3. Фінансові вкладення в акції, облігації і інші цінні папери, банківські депозити.
4. Реальні інвестиції (вкладення в основний капітал і матеріальні виробничі запаси)
5. Інвестиції в розширення (витрати на побудову нових і розширення діючих виробничих фондів). Джерелом цих інвестицій є знову створена вартість або НД, власні або залучені кошти.
6. Інвестиції оновлення — витрати на відбудову, оновлення вже діючих виробничих фондів. Джерело — амортизаційні відрахування.
7. Прямі інвестиції — інвестиції, що забезпечують контроль інвестора над роботою підприємства.
8. Портфельні інвестиції — інвестиції що дають право на отримання дивіденду.
9. Довгострокові інвестиції — інвестиції у великих об’ємах з метою виконання державних програм, а також розвитку ринкової інфраструктури і заохочення експорту.
10. Короткострокові інвестиції — спрямовані на отримання прибутку найближчим часом.
Під інвестиційним попитом розуміють попит підприємців на блага для відновлення зношеного капіталу і збільшення реального капіталу.
Попит на інвестиції — наймінливіша частина сукупного попиту на блага. Інвестиції сильніше за все реагують на зміну економічної кон’юнктури. З іншого боку, саме зміна обсягу інвестицій частіше за все є причиною кон’юнктурних коливань.
Специфіка впливу інвестицій на економічну кон’юнктуру полягає в тому, що в момент їх здійснення зростає попит на блага, а пропозиція благ зросте лише через якийсь час, коли в дію вступлять нові виробничі потужності.
В залежності від того, які фактори визначають обсяг попиту на інвестиції, останні діляться на індуційовані та автономні.
Інвестиції називаються їндуційованими (Iih), якщо причиною їх здійснення є стійке зростання попиту на блага.
Щоб визначити обсяг інвестицій на розширення виробничої бази, що забезпечить задоволення попиту, який зріс, необхідно знати приріст капі- талоємності продукції (n) — коефіцієнт, який показує, кількість одиниць додаткового капіталу (ΔK) необхідно для виробництва додаткової одиниці продукції (∆y). Коефіцієнт приросту капіталоємності продукції ще називають акселератором і його розраховують за формулою: 
При заданому приросту капіталоємності продукції, для збільшення виробництва з у0 до y1 необхідні індуційовані інвестиції в розмірі:
Таким чином, індуційовані інвестиції є функцією від приросту національного доходу. Обсяг індуційованих інвестицій постійний, якщо доход зростає зі змінною швидкістю, то обсяг індуційованих інвестицій коливається. У випадку скорочення національного доходу індуційовані інвестиції стають від’ємними. Часто підприємцям вигідно робити інвестиції і при постійному національному доході, тобто при заданому сукупному попиті на блага.
Це передусім інвестиції в нову техніку і підвищення якості продукції. Такі інвестиції частіше за все самі стають причиною зростання національного доходу, але їх здійснення не є наслідком зростання національного доходу, і тому вони називаються автономними (Ia).Автономні інвестиції — витрати на створення нового капіталу, що не залежить від змін НД. Ці інвестиції можуть
впливати на збільшення чи зменшення НД.
Сукупний попит на інвестиції залежить від очікуваної норми ЧП. Графічне відображення цієї залежності відображено на рис. 2.
Рис. 2. Крива попиту на інвестиції залежно від норми чистого прибутку
Чистий прибуток є спонукаючим мотивом інвестиційних витрат.
ЧП = Валовий доход - експлуатаційні витрати (сировина, матеріали, енергія, робоча сила)
Якщо ЧП > за видатки — буде відбуватися надходження інвестицій.
Сукупний попит на інвестиції залежить також від відсоткової ставки. Ця залежність буде оберненою (рис. 3).
Рис. 3. Крива попиту на інвестиції в залежності від відсоткової ставки
Сукупний попит на інвестиції, тобто залежність інвестиційних надходжень від N4∏ і відсоткової ставки показана на графіку (рис. 4).
Перетин кривої попиту на інвестиції залежить від N4n та % ставки, а в точці E показує, що за межами цієї точки інвестування не вигідно.
Інші фактори, що впливають на рівень інвестицій:
1. Витрати на придбання, використання і обслуговування виробничої потужності.
2. Податки.
3. Технологічні зміни.
4. Наявність основного капіталу
5. Очікування прибутку.
id="Picutre 82" class="lazyload" data-src="/files/uch_group57/uch_pgroup287/uch_uch6790/image/image082.jpg">
5 10 15 20 25
Рис. 4. Сукупний попит на інвестиції
2.
Мультиплікатор Кейнса (автономних витрат), (m), показує, на скільки зростає рівноважний національний дохід при зростанні автономного попиту на одну одиницю.
На графіку (рис. 5) подано зображення моделі мультиплікатора.
Рис. 5. Мультиплікатор автономних витрат
де C — функція споживання;
Q — обсяг виробництва;
С+І — зростання Q обсяг виробництва сукупного попиту під дією автономних інвестицій;
Qe — рівноважний обсяг виробництва;
Qf — потенційний обсяг виробництва.
де m — більше 1.
З графіка видно, що відстань між паралельними лініями Ce та Cf, яка дорівнює ΔI, менша ніж різниця Qf-Qe
Дж. М. Кейнс розробляв теорію мультиплікатора в умовах, коли суспільство перебувало в стані глибокої кризи з високим рівнем безробіття і недовикористаними виробничими потужностями. Саме за цих умов проявляється ефект мультиплікатора. Зростання інвестицій під дією мультиплікатора забезпечує більш повне використання наявних виробничих ресурсів, що приводить до зростання зайнятості та реального ВНП.
Якщо економіка перебуває в умовах високої кон’юнктури (в умовах повної зайнятості), то результатом дії мультиплікатора буде підвищення цін та рівня інфляції, які викликані надлишковим попитом, при незмінному обсязі реального ВНП.
Терміни
Інвестиції Чинники інвестиційної діяльності
Інвестиційна політика Акселератор автономних витрат
Інвестиційна діяльність Мультиплікатор інвестицій
Об’єкти інвестиційної діяльності Портфельні інвестиції джерела інвестицій Суб’єкти інвестиційної діяльності
Питання для перевірки знань
1. Дайте визначення валових і чистих інвестицій.
2. Поясніть, як впливають на інвестиційний попит очікувана норма чистого прибутку і відсоткова ставка комерційних банків?
3.
Побудуйте та поясніть графіки залежності інвестиційного попиту від очікуваної норми чистого прибутку і відсоткової ставки.4. Визначте, які додаткові фактори впливають на інвестиційний попит.
5. Що розуміють під інвестиційним попитом?
6. Чому дорівнюють загальні інвестиції у рівноважному стані економіки?
7. За яких умов здійснюються індуційовані інвестиції?
8. Які фактори впливають на розмір інвестицій?
9. Поясніть залежність між ВВП та інвестиціями?
Тести
1. На обсяг інвестиційного попиту впливає:
A. Рівень відсоткової ставки.
Б. Оптимістичні та песимістичні очікування підприємців.
B. Рівень технологічних змін у виробництві.
Г. Рівень завантаження виробничого обладнання.
2. На інвестиційний попит не впливає:
A. Багатство.
Б. ВВП.
B. Очікування підприємців.
Г. Податок на прибуток, одержаний від реалізації інвестиційного проекту.
3. Визначте фактори, які впливають на величину автономних інвестицій:
A. Величина виробничих потужностей.
Б. Стійке збільшення попиту на ринку благ.
B. Галузева структура народного господарства.
Г. Темпи технічного прогресу.
4. Відрахування на відновлення зношеного капіталу — це:
A. Чисті інвестиції.
Б. Чисті закордонні інвестиції.
B. Амортизація.
Г. Фонди, які не можуть бути використані для закупівлі споживчих товарів.
Д. Засоби, які призначені для задоволення особистих потреб непрямим способом.
5. Яка існує залежність між інвестиціями та ставкою відсотку?
A. Пряма.
Б. Зворотна.
B. Не існує залежності.
6. Яка крива на рисунку характеризує ефективне використання інвестицій?
Взаємозв’язок інвестицій і ВВП.
A. І2.
Б. I1.
B. Із.
7. Внаслідок дії якого фактору відбудеться зростання інвестицій?
A. Впровадження більш продуктивного обладнання.
Б. Збільшення податків.
B. Погіршення економічних умов в Україні.
Г. Збільшення витрат на придбання, експлуатацію та обслуговування обладнання.
8. Якщо реальна відсоткова ставка збільшиться, то:
A. Крива попиту на інвестиції зсунеться в право.
Б. Крива попиту на інвестиції зсунеться вліво.
B. Крива попиту на інвестиції переміститься в гору.
Г. Інвестиційні витрати скоротяться.
Д. Всі попередні відповіді невірні.
9. Що з перерахованого відноситься до поняття «інвестиції» у системі національних рахунків?
A. Будь-яка покупка облігації.
Б. Будь-яка кількість накопиченого доходу, що не йде на заощадження.
B. Будь-яка покупка акцій.
Г. Усі попередні відповіді невірні.
Д. Відповіді А, Б, В вірні.
10. Статистика більшості економічно розвинутих країн показує, що:
А. Частка інвестицій у ВНП і темпи зростання продуктивності праці знаходяться в зворотній залежності.
Б. Існує тісний прямий зв’язок між часткою ВНП, що спрямовується на інвестиції, і темпами зростання продуктивності праці.
В. Високі граничні податкові ставки на доходи корпорацій і приватні доходи сприяють інвестиціям.
Г. Скорочення інвестиційних витрат призводить до збільшення ВВП.
11. Лінія інвестицій не буде зсуватися, якщо:
A. Буде впроваджене більш продуктивне устаткування. Б. Зростуть податки.
B. Зменшиться ставка відсотку.
Г. Зростуть витрати на експлуатацію устаткування.
12. Якщо інвестиційний попит перевищує заощадження, то ставка відсотку:
A. Буде зростати.
Б. Буде зменшуватись.
B. Не зміниться.
Література
Основна:
1. Агапова Т.А., Серегина С. Ф. Макроэкономика. — M.: Дис, 2001. — С.94-100.
2. Курс экономической теории. Учебник. Общая редакция. проф. Чепурина М. H., проф. Киселева В.А. — Киров, 1997. — С. 306-333.
3. Економічна теорія: мікро — та макроекономіка // За ред. 3. Ватаманюка, С. Панчишина. — К.: Видавничий дім Альтернативи, 2001. — С. 164 — 192.
4. Мікро- та макроекономіка: Підручник для студентів економічних спеціальностей: У 2-х частинах // С. Будаговська, О. Кілієвич, І. Луніна та ін. — K.: Основи, 1998. — С. 222.
5. Мэнкью Н.Г. Макроэкономика. Пер. с англ. M.: Изд-во МГУ, 1994. — С. 178-182, 637-664.
6. Панчишин С. Макроекономіка — K.: «Либідь», 2002. — С. 98-141.
7. Савченко А.Г., Пухтасевич Г. O., Тітьонко О. М. Макроекономіка. — K.: Либідь, 1999 — С. 77-97.
10. Солонінко К.С. Макроекономіка. Курс лекцій для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів. — Ж.: ЖІТІ, 2000. — С.78-98.
Додаткова:
1. Васильченко С. М. Теоретичні основи інвестування.// Фінанси України. — 2001. — № 1. — С. 93.
2. Галайда В. Критичний аналіз співвідношень між заощадженнями та інвестиціями.// Економіка України. — 1999. — № 6. — С.58.
3. Дзюбик C., Ривак О. Основи економічної теорії — K.: Основи, 1994.
4. Дорошенко Т. В. Сутність інвестицій як економічної категорії. // Фінанси України. — 2000. — № 12.
5. Коваленко В. М. Інвестиційний потенціал домогосподарств.// Фінанси України. — 2001. — № 4. — с.71.
6. Лившиц А.Я. Введение в рыночную экономику. Часть I,II. — Станкин, 1992. — С.82-98.
7. Лукінов І. Інвестиційна політика в стабільному економічному розвитку.// Економіка України. — 1999. — № 10. — С.4.
8. Мендрул О. Стан і перспективи первісного нагромадження капіталу.// Економіка України. — 2000. — с. 8.
9. Осецький В.Л. Інвестиційна модель зростання економіки. // Фінанси України. — 2003. — №1. — С. 21.
10. Сенкевич М. І. Вплив інституційних факторів на споживчі витрати до- могосподарства.// Фінанси України. — 2001. — № 4. — с. 3-9.
11. Смоляр Ю. Зарубіжний досвід організації заощаджень населення та можливості його використання в Україні // Банківська справа. — 2003. — № 1 (49). — С. 80.
12. Чистякова H. Н. Державне регулювання інвестиційного процесу в Україні.// Фінанси України. — 2001. — № 3. — С.116.
13. Экономическая теория. Учебник. Под редакцией Базылева Н. И., Гурко С.П., — Минск, 1998. — С. 371-393.