Термін „екологія” (від грецького oekos - дім, помешкання

і logos - слово, закон) ввів у науковий вжиток німецький зоо-лог і натураліст Ернст Геккель (E. Haeckel, 1834-1919)1 в праці „Загальна морфологія організмів”. Так він у 1866 році назвав „науку, яка вивчає відносини між живим організмом та тим природним середовищем, де він перебуває”.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Для порівняння, термін „економіка" (має той же корінь oikos, і nomos - порядок, закон) означає систему господарювання (в домі, де мешкає людина), а термін „екологія" - наука про дім. Тобто, за визначенням, економіка мала б бути складо­вою екології, а не навпаки. Сучасний стан речей свідчить про те, що людина настільки розширила сферу свого впливу, що захопила практично все природне середовище.

1 Молодий професор Ієнського університету Ернст Геккель у 1860 р. познайомився з «По­ходженням видів» Ч. Дарвіна і ця книга відразу захопила його. Вже через шість років він видає найважливішу працю свого життя «Загальна морфологія організмів. Загальні основи науки про органічні форми» (Haeckel E. Generelle Morphlogie der Organismen. Allgemeine Grundzuge der Organischen Formen-Wissentschaften, mechanisch begrundet durch die von Charles Darwin reformierte Descendenz-Theorie. Berlin, 1866. - Bd. I «Allgemeine Anatomie der Organismen». - 574 S.; Bd. II «Allgemeine Entwickelungsgeschichte der Organismen». - 462 S. Саме в цій праці Е. Геккель запровадив у вжиток термін «екологія», який не відразу ввійшов до наукового лексикону.

Слід відразу вказати на необхідність відрізняти екологію, як науку від „екологізму”2 - поняття, що узагальнює цілу низку видів діяльності і навіть філософських концепцій, які можна розглядати як більш чи менш віддалені „плоди справжньої” еко-логії. На жаль, останнім часом термін „екологія” часто поєдну-ється з терміном „довкілля”, що істотно його звужує і збіднює, а також спричиняє небажану плутанину й непорозуміння.

Термін „навколишнє середовище” або „довкілля” (англ. - „environment”) використовується екологами вже більше 50 років для позначення всієї сукупності живих і неживих компонентів, які визначають умови життя всіх рослинних і тваринних орга-нізмів. Це напрям дуже влучно пояснюється англійськими вче-ними: „Екологія вивчає організми та середовище їхнього існу-вання, тому дуже важливо зрозуміти зв'язок між ними”з.

Термін „довкілля” став поєднуватися з багатьма дисциплі-нами, наприклад, з медициною, соціологією, географією і навіть політикою. Слід також розрізняти довкілля, у його найширшому значенні, як середовище мешкання всіх рослин і тварин, і люд-ське довкілля, що об'єднує абіотичні й біотичні фактори, які спричинюють певний вплив на Людину.

Екологія є одночасно новою точкою зору і синтезуючою нау-коюд. З цього подвійного твердження випливає, що вона, з одного боку, є „новим поглядом” на природу, який повинен пронизувати все навчання та виховання дітей і молоді на всіх існуючих рів-нях і, з другого боку, вона перетворюється на продуктивну між-дисциплінарну науку.

2 Екологізація - процес неухильного і послідовного впровадження систем технологіч-них, управлінських та інших рішень, що дають змогу підвищувати ефективність використан-ня природних ресурсів з одночасним збереженням або поліпшенням природного середовища на всіх рівнях. Екологізація науки, культури, всіх видів людської діяльності - найважливіша вимога сучасності, один з головних чинників гармонійного розвитку людства.

3 Бигон М., Харпер Дж., Таусенд К Экология: особи, популяции и сообщества: В 2 т. - М.: Мир, 1989. - Т. 1. - 667 с.

4 В побуті, як правило, термін «екологія» пов’язують переважно з проблемами забруднень довкілля, що, безумовно, не відповідає змісту сучасної екології.

1.1.