Автономна і мобілізуюча участь

Соціологи Самуель Хантінгтон та Джордж Моріс Нельсон, критикуючи віднесення до політичної участі лише са­мохіть, добровільно усвідомлених дій, розрізнюють два види по­літичної участі: автономну і мобілізуючу.

Автономна політична участь — свідома активність окремих громадян, більш-менш безпосередньою метою яких виступає вплив на позицію й діяльність політиків, що обираються вибор­цями. Такий вид участі поширений, насамперед, у країнах демок­ратичного режиму — країнах Заходу. Розуміння міри важливості політичного рішення є стимулом активної політичної участі.

Політична мобілізуюча участь — це вимушена дія, коли участь у політичних актах, подіях (у голосуванні чи політичних зібраннях тощо) залежить від неполітичних стимулів (страх, під­куп, фальш). Участь, що мобілізується, характерна для традицій­них суспільств та тоталітарних політичних режимів.