Функції політичної системи

Функції політичної системи, механізм її дії детально і послідовно аналізував американський політолог Габріель Ал­монд, підкреслюючи, що всі системи здійснюють два базових на­бори функцій — функції входу і функції виходу.

Функція політичної соціалізації та залучення людей до участі в політичному житті суспільства властива всім сучасним полі­тичним системам, сприяє поширенню серед всіх людей суспільс­тва духу участі в політиці. На відміну від демократичних країн, де функція соціалізації і залучення людей до участі в політично­му і суспільному житті реалізується неурядовими, недержавними структурами, хоча і там очевидний вплив державних структур на процес соціалізації, в тоталітарних і авторитарних суспільст­вах функція соціалізації та політизації, фактично, є прерогативою держави, тому що всі органи і учасники політичної соціалізації (школа, молодіжні об’єднання, засоби масової інформації та ін.) контролюються державою та культивують «дух насильства». Внаслідок розповсюдження «духу насильства» в політичному, суспільному житті, в демократичних суспільствах індивідуум пе­ретворюється з суб’єкта на громадянина, але процес політизації і перетворення суб’єкта на громадянина в країнах тоталітарних, авторитарних режимів буде відсутній.

Функція артикуляції інтересів у країнах з демократичним ре­жимом, де існує офіційна повага громадянської думки і прихиль­ність доктрині свободи асоціацій, об’єднань, організацій по інте­ресах, розглядається як зв’язуюча ланка між громадянином та державою. В середині 80-х років в Україні специфічно йшов про­цес, в ході якого індивіди та соціальні спільності, верстви та гру­пи формували свої вимоги, що відповідали їх реальним інтере­сам. Люди виражали інтереси, не адекватні інтересам комуні­стичної партії, хоча і вважалося, що комуністична партія — єди­ний виразник всіх соціальних інтересів людей. Справжні соціа­льні спільності, верстви зі своїми інтересами, що відповідають їх реальному становищу, тоді були відсутні, а висування і форму­вання інтересів, що відповідають реальному становищу в суспі­льному житті соціальних спільностей, по суті, здійснювала прав­ляча політична партія. В сучасних умовах в Україні формуються групи інтересів, проявляється і артикуляція інтересів, що вихо­дить з-під влади держави та політичних партій. I якщо політична система спроможна артикулювати, тобто формувати реальні ін­тереси соціальних спільностей, різних соціальних груп, то вона здатна й агрегувати їх, тобто перетворювати вимоги на альтерна­тиви державної політики, реалізувати практично.

Політичні комунікації — процес передачі інформації і переко­нань. Встановлення зв’язків між інститутами політичної системи та координацію їх дії здійснює в структурі політичної системи інформаційно-комунікативна сфера (політичні комунікації). По­літичні комунікації — поняття, що відображає процес взаємодії політичних суб 'єктів на основі обміну інформацією і безпосеред­нього спілкування людей, а також засоби і способи духовної вза­ємодії.