<<
>>

Конституція

У сучасному світі більшість держав формується і фун­кціонує на основі конституції — основного закону держави. Кон­ституція фіксує відносно стабільні норми і правила, що визнача­ють устрій держави, принципи її організації, засоби політичного волевиявлення, прийняття рішень, а також становище особи в державі.

Конституція — основний закон держави, який визначає основи суспільного і державного ладу, систему державних орга­нів, порядок їх утворення і діяльності, права і обов 'язки грома­дян. Суть конституції в тому, щоб основний закони держави вза­галі і закони, що стосуються виборчого права і представницьких установ, їх компетенції тощо, відображали дійсне співвідношен­ня політичних сил в суспільстві.

В сучасних умовах у демократичних державах, звичайно, кон­ституції складаються з двох найважливіших частин. В першій ви­значаються норми взаємовідносин громадян і держави, права особи, затверджується правова рівність всіх громадян і заборона дискримінації. Друга частина містить характеристику держави (республіка, монархія, федерація та ін.), статус різноманітних гі­лок влади, правила взаємовідносин парламенту, президента, уря­ду, суду, а також структуру і порядок функціонування органів управління.

Конституції мають давню історію: ще в кінці XVIII ст. в США приймається «Білль про права», тоді ж у Франції проголошують­ся «Декларація прав людини і громадянина» і конституція. Хоча ряд правових документів, що фактично мають характер консти­туційних актів, з’явився ще раніше — в 1215, 1628, 1679 і в 1689 ро-ках у Великобританії. З XVIII ст. у політичній думці широко вживається поняття конституціоналізм. Конституціоналізм трак­тується як наявність законів або конституцій, що регулюють державне правління. В Англії, Франції та інших країнах поняття конституціоналізм зводиться просто до набору юридичних і неюридичних законів, на підставі яких створюється система правління. Ще й тепер у ряді країн не встановлене підпорядку­вання урядової діяльності якомусь єдиному конституційному до­кументу, акту.

Майже в кожній другій країні світу конституціо­налізм означає набір чисто юридичних законів. Та багато політологів, соціологів, юристів визначають конституціоналізм як встановлення і функціонування політичних систем, яким при­таманна обмеженість влади. В таких системах, як правило, є за­кони про громадянські, політичні і економічні права і свободи громадян, що поряд з іншими структурними елементами наперед визначені для захисту прав особи від незаконного примусу з боку держави. В усіх конституційних державах протягом тривалого періоду за допомогою конституції здійснюється регулювання по­літичного життя. Однак реальна тривалість дії конституцій в різ­них країнах неоднакова. Так, у Франції вже приймались 16 кон­ституцій, а в США і тепер діє їх перша конституція, в яку внесено всього лише 26 поправок. Більш ніж 200-річне існування конституції США не означає, що вона не зазнала значних змін згідно з вимогами суспільства. Конституційна новизна виявилася тут не стільки в прийнятих поправках, скільки в зміні тлумачення ряду статей Основного Закону Верховним федеральним судом Америки, що наділений правом прийняття остаточних рішень ін­терпретації, тобто тлумачення змісту закону.

Важливим показником конституційності держави є не лише на­явність демократичної конституції, але й її реальна реалізація в державному устрої і організації, невпинне виконання органами влади, установами і всіма громадянами. Разом з тим не можна роз­глядати конституцію як щось незмінне. Діючі конституції вклю­чають ті положення, що вже дають життя і що будуть виправляти­ся і доповнюватися практичним пристосуванням їх до життя.

<< | >>
Источник: Політологія: наука про політику: підручник [для студ. вищ. навч. закл.] / М. І. Грибан, В. Г. Кремень — К.: Центр учбової літератури,2009. — 840 с.. 2009

Еще по теме Конституція:

  1. Державний устрій Німеччини за веймарською конституцією
  2. 1.1. Інтелектуальна власність в економічній системі розвитку України
  3. 2.5. Нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, які пов'язані з обмеженням особистої свободи громадян
  4. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
  5. 2.4. Надзвичайна підсудність
  6. Наднаціональність у правотворчій діяльності інститутів Європейського Союзу
  7. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
  8. 21. Роль і місце адвоката у судочинстві
  9. Україна переживає воістину поворотний момент в іс­торії, що відокремив її минуле (як би його не оцінювали!) від її майбутнього, що не уявляється в сучасних умовах скільки-небудь певним.
  10. ВСТУП
  11. IV та V Руспубліку у Франції та їх конституції