КОНСТИТУЦІЙНИЙ СТАТУС АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим визнається невід’ємною складовою частиною України (ст. 134 Конституції). Поява автономії у складі України це результат політичного компромісу у ході прийняття Конституції України.
Специфічний конституційний режим в Криму зумовлений еволюцією інститутів публічної влади, входження Криму до складу України, становлення інститутів влади півострова з моменту набуття незалежності Україною.Вперше правовий статус Криму як Автономної Республіки у складі України визначено Законом про відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки від 12.02.1991 р. Верховною Радою України були також внесені відповідні зміни до чинної на той час Конституції України (ст. 75), які законодавче визначили новий конституційно-правовий статус Криму як автономної республіки у складі України та прийнято 29 квітня 1992 р. Закон про статус Автономної Республіки Крим.
На таке рішення вплинули обставини входженняКриму до складу України. Історично Крим завжди мав тісні зв’язки з Україною. В серединіХХ ст. економічні, соціальні і культурні зв’язки України з Кримом посилились. Зокрема це виразилося в посиленні інтеграційних процесів у сфері промисловості та сільського господарства. Певний час Кримська область перебувала у складі РРФСР. На підставі ст. 14 Конституції СРСР 1936 р. Верховна Рада СРСР прийняла Закон СРСР від 26.04.1954р., яким затвердила Указ Президії Верховної Ради СРСР від 19.02.1954р. про передачу Кримськоїоблас- ті зі складу РРФСР до складу Української РСР. Відповідні зміни були внесені і до Конституцій РРФСР і УРСР Таким чином у 1954 р. на законних підставах був встановлений статус Кримської області як української території та адміністративно-територіальної одиниці. У період 1991-1995 рр. у Криму спостерігалися сепаратистські тенденції, які закінчилися скасуванням 17.03.1995 р. Верховною Радою України Конституції Республіки Крим (1992) як такої, що посягає на державний суверенітет.
У ході прийняття Конституції України 1996р. виникло питання визначення статусу Криму як автономії, яка вправі мати власну конституцію. Положення проекту про можливість прийняття Кримом власної конституції ледь не зірвало процес прийняття КонституціїУкраїни. У результаті було досягнуто компромісного рішення, відповідно до якого Верховна Рада Автономної Республіки Крим володіє повноваженнями приймати Конституцію АРК, яка набирає чинності з моменту її затвердження Верховною Радою України.
А. Загальні положення. Відповідно до унітарного державного устрою Автономна Республіка Крим володіє всіма необхідними атрибутами автономії. Серед них можна вирізнити наявність правової та інституційної основи, предмета відання і повноважень органів АРК. За своїм змістом в Криму запроваджена політична автономія, 904
що полягає в установленні автономного статусу Республіки Крим у Конституції України та прийнятті Конституції АРК. Як вже зазначалося, назва установчого акта АРК - Конституція є результатом політичного компромісу при реалізації установчої влади народу України. Особливістю Конституції АРК є те, що після прийняття Верховною Радою Автономної Республіки Крим підлягає затвердженню не менш як половиною від конституційного складу Верховної Ради України.
Конституція України встановлює принцип верховенства права України по відношенню до правових актів органів влади Автономної Республіки Крим. Органи влади АРК при прийнятті нормативно- правових актів зв’язані Конституцією і законами України, правовими актами Президента та Кабінету Міністрів. При прийнятті нормативно-правових актів Верховна Рада і Рада міністрів АРК повинні враховувати ієрархію нормативно-правових актів, яка існує в Україні. Конституція України також запроваджує організаційну та функціональну самостійність органів влади АРК (ст. 136 Конституції України).
До предмета відання Автономної Республіки Крим віднесене широке коло питань політичного, соціально-економічного, екологічного, культурного та іншого значення (ст.
138 Конституції України). Зокрема це організація та проведення місцевих референдумів; призначення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, затвердження складу виборчої комісії Автономної Республіки Крим; участь у забезпеченні прав і свобод громадян, національної злагоди, сприяння охороні правопорядку та громадської безпеки; участь у розробленні та реалізації державних програм повернення депортованих народів.Б. Система органів влади Автономної РеспублікиКрим. Особливістю правового статусу Автономної Республіки Крим є те, що вона має свої органи державної влади і місцевого самоврядування, які здійснюють зазначені повноваження.
Верховна Рада Автономної Республіки Крим представницький орган, повноваження, порядок формування і діяльності якого визначаються Конституцією України, Законом України «Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим» від 10 лютого 1998 року, Конституцією Автономної Республіки Крим (глава 6, ст. 21-33). У Конституції Автономної Республіки Крим на відміну від попередніх законодавчих актів визнано Верховну Раду як представницький, а не законодавчий орган влади. Таке положення відповідає ст. 75 цієї Конституції, за якою єдиним органом законодавчої влади в Україні є виключно Верховна Рада України.
Верховна Рада Автономної Республіки Крим складається зі 100 депутатів, частина з яких здійснює функції на постійній основі, частина поєднує їх з виробничою та іншою діяльністю. Верховна Рада працює сесійно. Для ведення нормотворчої роботи, підготовки та подальшого розгляду рішень і постанов з питань, віднесених до повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, з числа її депутатів утворюються постійні комісії.
Конституцією Автономної Республіки Крим (п. 2 ст. 26) до повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим віднесено прийняття Конституції Автономної Республіки Крим, призначення чергових виборів депутатів її Верховної Ради, прийняття рішення про проведення республіканського (місцевого) референдуму, затвердження бюджету Автономної Республіки Крим та інше.
Із зазначених питань, що мають нормативно-правовий характер, Верховна Рада Автономної Республіки Крим приймає постанови, а з питань організаційно-розпорядчого характеру-рішення (ст. 27 Конституції Автономної Республіки Крим).Органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим є Рада міністрів. Згідно зі ст. 35 Конституції Автономної Республіки Крим Рада міністрів відповідальна перед Верховною Радою, і не більше двох разів на рік подає звіт про свою діяльність у цілому (комплексний), а також щоквартально подає письмову інформацію про стан справ у соціально-економічній, культурній та інших сферах.
Конституція України і Конституція Автономної Республіки Крим (ст. 37) визначає порядок призначення на посаду та звільнення з посади Голови Ради міністрів, його заступників, міністрів, голів республіканських комітетів.
Голова Ради міністрів призначається на цю посаду Верховною Радою Автономної Республіки Крим за поданням її Голови. Встановлено, що це призначення на посаду та звільнення з посади повинно погоджуватись з Президентом України. Встановлений Конституцією України та Конституцією Автономної Республіки Крим порядок погодження призначення на посаду та звільнення з посади Голови Ради міністрів відповідає основним конституційним повноваженням Президента України як Глави Держави.
Конституцією Автономної Республіки Крим встановлено, що правосуддя здійснюється судами, що належать до єдиної системи судів України. Тому вони не мають і не можуть мати жодних особливостей, пов'язаних зі статусом автономії (гл. 8, статті 39-40).
Місцеве самоврядування Автономної Республіки Крим має здійснюватись у повному обсязі відповідно до Конституції (розділ XI «Місцеве самоврядування») та законів України з певними особливостями, що передбачені Конституцією Автономної Республіки Крим (розділ IV «Місцеве самоврядування в Автономній Республіці Крим»). Конституцією України, крім того, передбачено, що в Автономній Республіці Крим діє представництво Президента України.
Необхідність його випливає зі статусу Президента як Піави Держави і гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини й громадянина. Згідно з Конституцією України статус Представництва Президента України визначається Законом України.За цим Законом Представництво очолюється постійним Представником Президента України, який призначається на посаду і звільнюється з посади Президентом України. Представництво Президента України визначено як орган державної виконавчої влади, основними завданнями якого є здійснення повноважень щодо забезпечення проведення в життя Конституції і законів України, прав і свобод громадян, державного суверенітету України, а також сприяння взаємодії органів державної виконавчої влади України з відповідними органами Автономної Республіки Крим, однаковому застосуванню актів законодавства з питань, віднесених до відання України.
Здійснюючи ці повноваження, Представник Президента репрезентує Президента України у Верховній Раді та Раді міністрів, входить з поданням щодо питань, які належать до відання України, в ці органи у разі прийняття ними актів, що суперечать Конституції і законам України та утискають конституційні права і свободи громадян, інформує з цих питань Президента України, здійснює інші повноваження відповідно до законодавства України (ст. 7 Закону).
Крім того, в окремому розділі (розділ V) Конституції Автономної Республіки Крим передбачені гарантії статусу і повноважень Автономної Республіки Крим. Це, зокрема, зміна Конституції Автономної Республіки Крим виключно її Верховною Радою (п. 2 ст. 48 Конституції), внесення Верховною Радою Автономної Республіки Крим на підставі рішення консультативного республіканського (місцевого) референдуму пропозицій, що стосуються обмежень визначених Конституцією України і законами України статусу і повноважень Автономної Республіки Крим та її органів державної влади.
В. Відносна самостійність правової системи Автономної Республіки Крим.
В Автономній Республіці Крим існують необхідні атрибути власної правової системи, яка перебуває у субординації до правової системи України. На користь наявності відносно автономної правової системи по відношенню до національної свідчить те, що Конституція України встановлює презумпцію відносної конститу- ційності і законності правових актів органів влади. Автономної Республіки Крим. Правові акти органів влади Автономної Республіки Крим обов’язкові до виконання на території автономії (ст. 136). Дія таких правових актів з мотивів порушення вимог конституційнос- ті або законності може бути зупинено Президентом з одночасним зверненням до Конституційного Суду (ст. 137, ч. 2). З цією метою в АРК діє Представництво Президента України (ст. 139 Конституції України).Автономна Республіка Крим здійснює нормативне регулювання щодо низки питань соціального та господарського значення. Нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим та рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим не можуть суперечити Конституції і законам України.
До повноважень Автономної Республіки Крим віднесено здійснення нормативного регулювання з таких питань: сільського господарства і лісів: меліорації і кар'єрів: мисливства і рибальства: санітарної і лікарняної служби: містобудування і житлового господарства: громадських робіт, ремесел та промислів, благодійництва: туризму, готельної справи та ярмарків: транспорту загального користування, автошляхів та водогонів: музеїв, бібліотек, театрів, інших закладів культури та історико-культурних заповідників (ст. 137 Конституції України).
Нормативно-правові акти Верховної Ради АРК та рішення Ради міністрів АРК з цих питань не можуть суперечити Конституції і законам України і приймаються на їх виконання. Дія таких нормативно- правових актів Верховної Ради АРК з мотивів їх невідповідності Конституції та законам України може бути зупинена Президентом України з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності.
Зазначені питання становлять коло конституційних повноважень Автономної Республіки Крим, у межах яких представницькі та виконавчі органи діють самостійно. Крім того, законами України та Конституцією Автономної Республіки Крим (розділ II) передбачаються деякі інші повноваження.
20.4.