Тема 16. Президент України

Мета вивчення: засвоєння здобувачами вищої освіти знань щодо визначення місця та ролі глави Української держави в системі органів державної влади, порядку набуття та припинення повноважень Президентом України, конституційно закріплених повноважень Президента України, змістовної характеристики та юридичної сили актів Президента України, правового статусу Ради національної безпеки і оборони України та допоміжних, консультативних та інших органів при Президентові України.

Питання

1. Роль та місце Президента України в системі органів державної влади.

2. Порядок вступу на пост Президента України. Підстави та порядок припинення повноважень Президента України.

3. Повноваження Президента України. Акти Президента України.

4. Конституційний статус Ради національної безпеки і оборони України.

5. Офіс Президента України. Загальна характеристика інших допоміжних структур при Президентові України.

Теоретичний мінімум

Роль та місце Президента України в системі органів державної влади. Главою держави в країнах з республіканською формою правління є президент (лат. ргаезіЛепз, род. відм. ргаезіЛепїіз - той, що сидить попереду, на чолі).

Рішення про запровадження посади Президента в Україні з’явилося 25.06.1991 з ухваленням Постанови «Про вибори Президента Української РСР», яка визнавала «за доцільне заснувати пост Президента Української РСР до прийняття нової Конституції РСР». Перші в історії незалежної України всенародні вибори Президента України, що відбулися 01.12.1991, стали подією, з якої, власне, й почала відлік історія сучасного інституту президентства в Україні. Відтоді він пройшов за назвою і статусом кілька етапів, що, у свою чергу, тісно пов’язані із трансформацією форми державного правління. Спочатку Президент України був «найвищою посадовою особою Української держави і главою виконавчої влади», потім - «главою держави і главою державної виконавчої влади», далі - «главою держави і главою виконавчої влади України», і нині, за чинною Конституцією України, Президент є «главою держави».

Форма правління держави визначає роль та місце президента в системі органів державної влади. Закріплення на конституційному рівні посади Президента України свідчить про врахування Україною міжнародного досвіду функціонування посади президента як одноособового глави держави з республіканською формою правління.

Сучасна українська модель інституту президентства закріплена в конституційних положеннях, що містяться в Розділі V «Президент України». Конституція України у ст. 102 визначає Президента України главою держави, що виступає від її імені; гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. Президент України є гарантом реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору.

Конституція України вивела Президента України за межі класичної тріади гілок влади, встановивши для нього особливе, самостійне місце в державному механізмі. Президент України є, насамперед, главою Української держави, він уособлює державу в цілому, а не якусь окрему гілку чи окремий орган держави. Роль Президента України в системі розподілу влади визначається тим, що він наділений повноваженнями, що дають змогу впливати на законодавчу, виконавчу та судову гілки влади та здійснювати погоджувальні функції стосовно їхньої діяльності. Саме так він уособлює та забезпечує єдність державної влади та злагоджене функціонування її гілок.

Відповідно до чинного законодавства України главою держави є президент, наділений властивим лише йому конституційно-правовим статусом представляти державу в цілому, впливати на органи законодавчої (підписує закони, скликає та розпускає парламент), виконавчої (подає кандидатури на призначення Прем’єр- міністра, надає доручення Кабінету Міністрів та зупиняє дію його актів) та судової (видає акти про помилування та призначає суддів) влади й забезпечувати узгоджену взаємодію між ними.

Порядок вступу на пост Президента України.

Засади виборів Президента України визначено Конституцією України та Виборчим кодексом від 19.12.2019.

Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п’ять років (ч. 1 ст. 103 Конституції України). Українське законодавство

встановлює такі кваліфікаційні вимоги до претендента в кандидати на пост Президента України: 1) бути громадянином України; 2) досягти 35-річного віку; 3) мати право голосу; 4) проживати в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років; 5) володіти державною мовою. Одна й та сама особа не може бути Президентом України більше ніж два строки підряд.

Президент України не може мати іншого представницького мандата, обіймати посаду в органах державної влади або в об’єднаннях громадян, а також займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю чи входити до складу керівного органу або наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку (ч. 4 ст. 103 Конституції України). Указане конституційне положення характеризує представницьку природу статусу Президента України.

Вибори Президента України призначаються Верховною Радою України шляхом прийняття відповідної постанови. Згідно зі ст. 103 Конституції, чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень Президента України. У разі дострокового припинення повноважень Президента України, вибори Президента України проводяться в період дев’яноста днів з дня припинення його повноважень. Президентські вибори проводяться за мажоритарною системою абсолютної більшості.

Інавгурація - урочиста церемонія вступу на пост глави держави. З моменту складання присяги на урочистому засіданні Верховної Ради України новообраний Президент України офіційно приступає до виконання своїх повноважень саме як глава держави (ч.1 ст.

Присяга проголошується новообраним Президентом України на урочистому засіданні Верховної Ради України у випадку чергових виборів протягом тридцяти днів з дня офіційного оголошення результатів виборів, а у випадку позачергових виборів - у п’ятиденний строк.

Президент України користується правом недоторканності на час виконання повноважень. Звання Президента України охороняється законом і зберігається за ним довічно, якщо тільки Президент України не був усунений з поста в порядку імпічменту.

Президент України виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Президента України. Відповідно до ст. 108 Конституції України повноваження Президента України припиняються достроково у разі: 1) відставки; 2) неспроможності виконувати свої повноваження за станом здоров’я; 3) усунення з поста в порядку імпічменту; 4) смерті.

Відставка Президента України - це його особиста, добровільна відмова від займаної посади. Вона набуває чинності з моменту оголошення ним особисто заяви про це на засіданні Верховної Ради України. У разі відставки Президента України, як і у разі смерті, повноваження Президента України припиняються з моменту настання цих юридичних фактів.

Неможливість виконання главою держави своїх повноважень за станом здоров’я також має встановлюватися на засіданні Верховної Ради України в умовах гласності і відкритості. Цей факт має підтверджуватись рішенням Верховної Ради України, прийнятим більшістю від її конституційного складу. Підставою для прийняття такого рішення Верховною Радою є письмове подання Верховного Суду за зверненням Верховної Ради і медичний висновок (ст. 110 Конституції України).

Дострокове усунення глави держави із займаної посади в порядку імпічменту варто розглядати як спосіб притягнення Президента України до конституційної відповідальності.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 10.12.2003 (справа щодо недоторканності та імпічменту Президента України) конституційна процедура розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту здійснюється без порушення проти нього кримінальної справи.

В Україні процедура імпічменту регулюється ст. 111 Конституцією України та Законом України «Про особливу процедуру усунення Президента України з поста (імпічмент)» від 10.09.2019.

Питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту порушується більшістю від конституційного складу Верховної Ради України. Після цього протягом тридцяти днів з дня ініціювання імпічменту з метою проведення відповідного розслідування Верховна Рада створює спеціальну тимчасову слідчу комісію, до складу якої залучаються народні депутати України з урахуванням принципу пропорційного представництва депутатських фракцій (депутатських груп), спеціальний прокурор і спеціальні слідчі, які з’ясовують обставини справи. Висновки і пропозиції цієї комісії розглядаються на засіданні Верховної Ради України, яка за наявності підстав приймає рішення не менш як двома третинами від її конституційного складу про звинувачення Президента України.

Рішення про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту приймається Верховною Радою України не менш як трьома четвертими від її конституційного складу після перевірки справи Конституційним Судом України й отримання його висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про імпічмент та отримання висновку Верховного Суду про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину.

Постанова Верховної Ради України про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту набирає чинності з моменту оголошення головуючим на пленарному засіданні Верховної Ради України про її прийняття.

Повноваження Президента України. Акти Президента України. Виступаючи в ролі глави держави, Президент України з метою забезпечення реалізації своїх функцій здійснює досить широке коло повноважень, які зазначені у ст. 106 Конституції України. Повноваження Президента України можна поділити на декілька груп, серед яких, насамперед, слід виокремити такі:

У сфері представницьких повноважень Президент України здійснює загальне представництво держави як у межах держави, так і в зовнішньополітичних відносинах, зокрема він звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України.

У сфері установчих повноважень Президент України призначає всеукраїнський референдум щодо змін до І, ІІІ, ХІІІ розділів Конституції України та проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою; призначає позачергові вибори до Верховної Ради України; утворює суди у визначеному законом порядку.

У сфері номінаційних повноважень Президент України вносить за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України подання про призначення Верховною Радою України Прем’єр-міністра України; вносить до Верховної Ради України подання про призначення Міністра оборони України та Міністра закордонних справ України; призначає на посаду та звільняє з посади за згодою Верховної Ради України Генерального прокурора; призначає на посади та звільняє з посад половину складу Ради Національного банку України; призначає на посади та звільняє з посад половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; вносить до Верховної Ради України подання про призначення на посаду та звільнення з посади Голови Служби безпеки України; призначає на посади третину складу Конституційного Суду України; призначає двох членів до Вищої ради правосуддя; призначає на посаду судді за поданням Вищої ради правосуддя; призначає на посаду та звільняє з посади за поданням Кабінету Міністрів України голів місцевих державних адміністрацій; призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України.

У сфері нормотворчих повноважень Президент України видає укази та розпорядження на основі та на виконання Конституції України і законів України; має право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України; має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів (крім законів про внесення змін до Конституції України); підписує закони, прийняті Верховною Радою України.

У сфері контрольних повноважень Президент України скасовує акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим та рішення голів місцевих державних адміністрацій; зупиняє дію актів Кабінету Міністрів України та нормативно - правових актів Верховної Ради Автономної Республіки; достроково припиняє повноваження Верховної Ради України.

У сфері зовнішньополітичних повноважень Президент України веде переговори та укладає міжнародні договори України; представляє державу в міжнародних відносинах; приймає рішення про визнання іноземних держав; приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав.

У сфері національної безпеки і оборони України Президент України є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України; очолює Раду національної безпеки і оборони України; вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та приймає рішення про використання Збройних Сил України у разі збройної агресії проти України; приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України; приймає рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану; присвоює вищі військові звання та інші вищі спеціальні звання і класні чини.

У сфері особистого статусу людини і громадянина Президент України має право здійснювати помилування, вирішувати питання громадянства, надавати притулок, нагороджувати державними нагородами та президентськими відзнаками.

Повноваження Президента мають виключний характер. Конституція України забороняє йому передавати свої повноваження іншим особам або органам - ці повноваження визначаються виключно Основним Законом (ч. 2 ст. 106). На цю обставину вказував Конституційний Суд у своєму рішенні від 10.04.2003: «Повноваження Президента вичерпно визначені Конституцією

України, а це унеможливлює прийняття законів, які встановлювали б інші його повноваження (права та обов’язки)».

У межах своїх повноважень Президент України приймає акти - укази і розпорядження, які є обов’язковими для виконання на всій території України. Вони мають підзаконний характер, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 106 Конституції України, видаються «на основі та на виконання Конституції і законів України», тобто спрямовані на деталізацію положень Конституції та законів України.

Указ - це правовий акт глави держави, який видається з найважливіших питань, віднесених до його компетенції. Укази можуть бути як нормативними - такими, що встановлюють загальнообов’язкові правила поведінки і розраховані на довгострокову дію, так і ненормативними (правозастосовними), що стосуються конкретних відносин чи осіб і мають одноразовий характер (нагородження державними нагородами, призначення на посаду).

Конституція України визначає п’ять видів правовідносин, які можуть бути врегульовані винятково указами - це рішення Президента України стосовно: а) введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях (п. 31 ч. 1 ст. 85); б) введення надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях (п. 31 ч. 1 ст. 85); в) введення загальної або часткової мобілізації (п. 31 ч. 1 ст. 85); г) оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації (п. 31

ч. 1 ст. 85); ґ) введення в дію рішень Ради національної безпеки та оборони України (ч. 7 ст. 107).

Указами Президента України оформляються також інші рішення, видані на основі та на виконання Конституції і законів України, якщо хоча б одне з положень рішення розраховано на постійну або багаторазову дію (має нормативний характер).

Розпорядження - це індивідуальні акти організаційного характеру, які видаються главою держави. Форму розпоряджень мають, наприклад, рішення з оперативних, організаційних і кадрових питань, а також з питань призначення на посади та звільнення з посад помічників, референтів Президента України; надання повноважень на підписання міжнародних договорів України; рішення про проведення заходів за сприяння Президента України.

Укази і розпорядження Президента України не пізніш як у 15-денний строк після їх прийняття у встановленому порядку і підписання підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях.

Відповідно до Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» від 10.06.1997, такими офіційними друкованими виданнями є «Офіційний вісник України», «Урядовий кур’єр» та «Офіційний вісник Президента України».

Нормативні акти Президента набирають чинності через 10 днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні.

Значна частина актів Президента України підлягає контрасигнуванню. Суть «контрасигнування» (лат. сопїгазірпаїига - міністерський підпис) полягає в тому, що певні акти Президента України, видані в межах повноважень, передбачених п. п. 5, 18, 21 ст. 106 Конституції України (зокрема, призначення та звільнення глав дипломатичних представництв України; прийняття вірчих і відкличних грамот; очолювання РНБО; прийняття рішення про введення надзвичайного стану), повинні бути скріплені підписом глави уряду, а за необхідності - відповідного міністра, відповідального за акт та його виконання.

Конституційний статус Ради національної безпеки і оборони України. Президент України здійснює контроль за сектором безпеки і оборони як безпосередньо, так і через очолюваний ним координаційний орган - Раду національної безпеки і оборони України.

Рада національної безпеки і оборони України - це конституційний орган при Президентові України зі спеціальною компетенцією, який покликаний координувати та контролювати діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони.

За ст. 107 Конституції України Головою Ради національної безпеки і оборони України є Президент України. Він формує персональний склад Ради національної безпеки і оборони України. До її складу за посадою входять Прем’єр-міністр України, Міністр оборони України, Голова Служби безпеки України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр закордонних справ України. Членами Ради національної безпеки і оборони України можуть бути керівники інших центральних органів виконавчої влади, а також інші особи, яких формує Президент України, видаючи відповідні укази.

Правові засади організації та діяльності Ради національної безпеки і оборони України, її склад, структуру, функції та компетенцію визначено Законом України «Про Раду національної безпеки і оборони України».

Функціями Ради національної безпеки і оборони України є:

1) внесення пропозицій Президентові України щодо реалізації засад внутрішньої і зовнішньої політики у сфері національної безпеки і оборони;

2) координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони у мирний час;

3) координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони в умовах воєнного або надзвичайного стану та при виникненні кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України.

Основною організаційною формою діяльності Ради національної безпеки і оборони України є її засідання, на яких члени голосують особисто. Рішення Ради національної безпеки і оборони України приймаються не менш як двома третинами голосів її членів. Делегування ними обов’язку бути присутніми на засіданні Ради національної безпеки і оборони України іншим особам не допускається. Рішення Ради національної безпеки і оборони України, введені в дію указами Президента України, є обов’язковими до виконання органами виконавчої влади.

Офіс Президента України. Загальна характеристика інших допоміжних структур при Президентові України. Реалізацію конституційних повноважень Президента України забезпечує його Офіс, який виконує організаційно-правову, інформаційну, консультативну, експертно-аналітичну діяльність.

Офіс Президента України посідає центральне місце серед допоміжних органів глави держави та забезпечує і координує діяльність інших складових цієї системи. Діяльність же всіх інших допоміжних органів Президента України, відмінних за своїм статусом і функціями, як правило, має спеціалізований і вузько направлений характер.

20.06.2019 Указом новообраного Президента України утворено Офіс Президента України, в рамках реорганізації Адміністрації Президента України. Офіс Президента України очолює Керівник Офісу Президента України, який призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України в установленому порядку.

Правовий статус Офісу Президента України визначається Положенням про Офіс Президента України, затвердженим Указом Президента України від 25.06.2019. Згідно з цим Положенням Офіс здійснює експертний аналіз політичних, економічних, соціальних, гуманітарних та інших процесів, що відбуваються в Україні і світі, та готує за його результатами для подання на розгляд Президентові України пропозиції з питань формування та реалізації внутрішньої і зовнішньої політики держави; здійснює в установленому порядку експертизу прийнятих Верховною Радою України законів, що надійшли на підпис Президентові України, готує пропозиції щодо підписання законів або застосування щодо них права вето; забезпечує контроль за виконанням указів, розпоряджень Президента України тощо.

Допоміжні органи при Президентові України, крім Ради національної безпеки і оборони України та представництва Президента України в АРК, створюються на підставі окремих положень, які затверджує Президент України.

Допоміжними органами Президента України є Комісія з питань правової реформи, Координаційна рада сприяння розвитку громадянського суспільства, Рада з питань національної єдності, Міжнародна дорадча рада, Комісія з питань координації євроатлантичної інтеграції України тощо.

Важливою складовою і умовою професіоналізму глави держави є також його наукове забезпечення, яке здійснюють Національний інститут стратегічних досліджень, Національна академія державного управління при Президентові України та ін.

Завдання до теми

Тестові завдання

1. Через яке повноваження реалізується право законодавчої ініціативи Президента?

а) Звернення до Конституційного Суду з питанням про відповідність певного закону України Конституції України;

б) Процедуру промульгації законів України;

в) Внесення законопроектів на розгляд Верховної Ради України;

г) Накладення вето щодо прийнятого Верховною Радою України закону України.

2. Яку особу Президент України призначає на посаду та звільняє з посади за згодою Верховної Ради України?

а) Генерального прокурора;

б) Прем’єр-міністра України;

в) Голову Антимонопольного комітету України;

г) Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України.

3. Якою кількістю голосів Верховна Рада України приймає рішення про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту?

а) не менш як половиною від конституційного складу Верховної Ради України;

б) більшістю від конституційного складу Верховної Ради України;

в) не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України;

г) не менш як трьома четвертими від конституційного складу Верховної Ради України.

4. Які повноваження здійснює Рада національної безпеки і оборони України щодо органів державної влади?

а) Визначає діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони;

б) Забезпечує діяльність органів виконавчої влади у сфері національної

безпеки і оборони;

в) Координує діяльність органів виконавчої влади у сфері національної

безпеки і оборони;

г) Організовує діяльність органів державної влади у сфері національної

безпеки і оборони.

5. Які акти оформляються розпорядженнями Президента України?

а) Зупинення дії акта Кабінету Міністрів України;

б) Проголошення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою;

в) Прийняття до громадянства України;

г) Призначення представників від України для участі в роботі міжнародних форумів.

Практичні завдання

1. Проаналізуйте у системному зв’язку положення ч. 4 ст. 106 Конституції України та положення ч. 3 ст. 25 Закону України від 27.02.2014 № 794-УП «Про Кабінет Міністрів України» (зі змінами). За результатами - надайте аргументовану відповідь щодо відповідності нормативно визначеної процедури контрасигнації системі стримувань та противаг, зумовленій принципом розподілу влади.

При цьому аргументовано зазначте, чи може Прем’єр-міністр України та (або) міністр, відповідальний за акт Президента України, виданий Президентом України в межах повноважень, передбачених п. 21 ч. 1 ст. 106 Конституції України, та за виконання такого акта, відмовитися від його скріплення своїм підписом.

2. Проаналізуйте положення Указу Президента України від 08.11.2019 №837/2019 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» з погляду відповідності положенням ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 19, ст. 102, ст. 106, ст. 113 Конституції України.

За результатами проведеного аналізу наведіть власну позицію щодо конституційності надання главою держави доручень Кабінету Міністрів України щодо здійснення конкретних заходів у певних сферах державного управління.

3. Проаналізуйте положення законопроекту про внесення змін до статті 106 Конституції України (щодо закріплення повноважень Президента України утворювати незалежні регуляторні органи, Національне антикорупційне бюро України, призначати на посади та звільняти з посад Директора Національного антикорупційного бюро України і Директора Державного бюро розслідувань) (реєстр. № 1014) та мотивувальну частину Висновку Конституційного Суду України від 16.12.2019 № 7-в/2019.

За результатами проведеного аналізу наведіть власну позицію щодо ймовірного впливу повноважень Президента України утворювати незалежні регуляторні органи на закріплену Конституцією України систему «стримувань та противаг».

Питання для самостійної роботи та обговорення

1. Етапи становлення інституту президентства в Україні.

2. Взаємодія Президента із законодавчою, виконавчою та судовою владою.

3. Повноваження Президента Україні у сфері національної безпеки і оборони України.

4. Підстави усунення Президента з посади в порядку імпічменту.