<<
>>

Висновки до розділу 3

1. Визначено, що світовою спільнотою на основі міжнародно-правових документів ООН та Ради Європи вироблено правила дотримання прав і свобод людини в правоохоронних органах. До таких стандартів віднесено незаперечні гуманітарні чесноти: абсолютне право на життя; права на свободу та особисту недоторканність; право вільно володіти майном; право на безпеку під час дорожнього руху; право на справедливий розгляд юридичного конфлікту впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом; право на повагу до приватного й сімейного життя; право на недоторканність житла і кореспонденції; обов’язок поліцейських захищати і не порушувати права і свободи людей; заборона катувань, тортур чи інших форм принизливого поводження з людиною, зокрема в місцях законного позбавлення волі.

2. Первинними міжнародно-правовими актами, які визначають незаперечні стандарти дотримання прав людини в правоохоронних органах, є Загальна декларація з прав людини ООН (1948 р.) та Конвенція прав і основоположних свобод держав-членів Ради Європи (1950 р.). Перша із них визначає засади-стандарти, друга - стандарти забезпечення прав і свобод людини як правовий акт прямої дії, адже від порушення ці стандарти захищені ефективно діючим Європейським судом з прав людини. До таких стандартів належать абсолютне право на життя, заборона катування або нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження або покарання, право на свободу та особисту недоторканність, право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції, мирно володіти своїм майном та ін. [107].

3. Сфера адміністративно-правового забезпечення дотримання прав людини в правоохоронних органах України як системи еволюційних і революційних правотворчих заходів в умовах сучасних викликів побудована на людиноцентристській теорії адміністративного права та виконанні міжнародних зобов’язань України перед Європейською Спільнотою щодо утвердження принципу верховенства права та поваги до прав людини й основоположних свобод.

4. Сформовано, що напрямками вдосконалення законодавства у сфері адміністративно-правового забезпечення дотримання прав людини і свобод у правоохоронних органах є такі: упровадити у практичну діяльність національної поліції системи фіксації безпеки дорожнього руху за допомогою автоматизованих систем, прийняти проекти законів «Про місцеву поліцію», «Про службу фінансових розслідувань України», «Про злодіїв закону», установити адміністративну відповідальність за порушення прав і законних інтересів осіб у місцях позбавлення волі, що дасть можливість підвищити ефективність забезпечення дотримання прав людини і свобод у сфері громадського порядку, ведення бізнесу та в місцях відбування покарання.

<< | >>
Источник: ШЕВЧЕНКО НАДІЯ ЛЕОНІДІВНА. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОТРИМАННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ В ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНАХ УКРАЇНИ. ДИСЕРТАЦІЯ подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Київ -.

Скачать оригинал источника

Еще по теме Висновки до розділу 3:

  1. § 2. Адвокатура в Україні у післяреволюційний період (1917 — грудень 1992 pp.)
  2. Об’єктивні ознаки складів злочинів, які полягають у невиконанні судового рішення
  3. Поняття та сутність речових доказів у цивільному процесі
  4. ВСТУП
  5. ВСТУП
  6. ВСТУП
  7. ВСТУП
  8. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
  9. ВСТУП
  10. Поняття та структура механізму адміністративно-правового забезпечення дотримання прав людини в правоохоронних органах України
  11. ВСТУП
  12. ВСТУП
  13. 1.4 Кримінально-правова протидія злочинам проти волі особи у законодавстві зарубіжних країн
  14. 2.3 Характеристика суб’єкта злочинів, що посягають на волю особи
  15. 3.1 Шляхи імплементації в Особливу частину КК України відповідальності за насильницьке зникнення особи