3. УЧАСТЬ АДВОКАТА ПРИ РОЗГЛЯДІ ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Судовий розгляд, будучи найважливішою стадією цивільного судочинства, підрозділяється на кілька стадій.. У підготовчій стадії, яка розпочинається одразу за відкриттям судового засідання, перевіряється явка учасників процесу, з'являється склад суду, вирішуються заяви про відводи, обговорюються заяви і клопотання, приймається рішення про розгляд справи під час відсутності осіб, що не з’явилися, або про відкладення розгляду в справі.

Адвокат, будучи представником однієї з сторін чи третьої особи, бере активну участь у вирішенні зазначених питань. Заяви про відвід можливі у відношенні осіб, що беруть участь у процесі - судді, прокурора, секретаря судового засідання, експерта, перекладача, представника громадської організації чи трудового колективу ( ст. ст. 18, 19 ЦПК ).Підставою для відводу зазначених осіб є особиста пряма чи непряма зацікавленість у результаті справи чи інші обставини, що викликають сумніви в їхній неупередженості ( ст. ст. 18-20 ЦПК). Кожна із зазначених осіб не може брати участь у розгляді справи, якщо він при попередньому розгляді даної справи брав участь як свідок, експерт, перекладач, представник, секретар судового засідання або є родичем сторін, третіх осіб, що беруть участь у справі, чи їхніх представників, До складу суду не можуть входити особи, що є родичами. Експерт, крім зазначених підстав, не може брати участь у розгляді справи, якщо знаходиться в службовій чи іншій залежності від сторін, інших осіб, що беруть участь у справі, чи представників, якщо він проводив ревізію, матеріали якої послужили підставою до порушення даної цивільної справи, а так само у випадку некомпетентності експерта, що виявилася в ході розгляду.

У підготовчій частині судового засідання вирішуються питання про можливість розгляду справи під час відсутності осіб, що не з’явилися, або про відкладення розгляду справи. Неявка в судове засідання осіб, що беруть участь у справі чи їхніх представників із причин, визнаним судом поважними й у відношенні яких відсутні відомості про вручення повісток, призводить до відкладення розгляду в справі.

Адвокат повинний заздалегідь мати свою думку про хід процесу у випадку неявки того чи іншого учасника судового розгляду і можливості обґрунтованого вирішення справи в сформованій ситуації. При цьому адвокат повинен пам'ятати, що вирішення справи під час відсутності осіб, що не з’явилися спричиняє у подальшому не успіх, а збиток для інтересів довірителя, тому що неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, є безумовною підставою для скасування ухваленого рішення (ст. 312 ЦПК).

У підготовчій частині судового засідання вирішуються заяви і клопотання осіб, що беруть участь у справі чи їхніх представників. Вони можуть бути різними: про допуск третіх осіб, про заміну неналежної сторони, передачу справи в інший суд і т.п. Найбільше часто заявляються клопотання про залишення або витребування додаткових матеріалів, необхідних для правильного вирішення справи. Заявлені адвокатом клопотання повинні бути обґрунтованими, а процесуальні дії, про які він просить - сприяти правильному вирішенню справи.

Розгляд справи починається доповіддю його головуючого. У доповіді викладається сутність позову (заяви чи скарги), обставини, що обґрунтовують його, повідомляється про наявні матеріали справі. Після доповіді суд з'ясовує відношення сторін до заявленого позову, можливість закінчення справи мировою угодою. •

Висновок мирової угоди є результатом взаємних уступок, сприяє швидкому і реальному вирішенню конфлікту, забезпечує дотримання найбільш істотних інтересів сторін. Обговорення і висновок про можливу мирову угоду у цій стадії є обов’язковим.

Після цього суд вислухує пояснення сторін, третіх і інших осіб, що беруть участь у справі, у послідовності, зазначеній в ст. 180 ЦПК. При наданні пояснень варто застерігати свого довірителя від крайностей, негативних характеристик особи протиставленої сторони, інших осіб.

Адвокат повинен пояснити довірителю, що правдивість його пояснень буде перевірятися в ході всього судового розгляду і можливе їх виключення

Повідомлення завідомо неправдивих, невірних відомостей, чи таких, що не мають суттєвого значення чи спростованих іншими доказами, може, спричинити негативне відношення суду до правової позиції довірителя у цілому.

Особи, що беруть участь у справі, вправі задавати один одному питання. Адвокат в повній мірі має використовувати це право. Необхідність постановки питань довірителю і особам, що беруть участь у справі, використовується найчастіше для заповнення пробілів, усунення помилок і неточностей, що е у їх поясненнях. Питання, поставлені перед процесуальним противником, мають на меті обґрунтувати законність позиції свого довірителя і похитнути спростувати домагання відповідача.

Після пояснень осіб, що беруть участь у справі, судом встановлюється порядок дослідження доказів у справі. По сформованій практиці дослідження доказів починається з опитування свідків. Звичайно першими опитуються свідки з боку позивача, а потім з боку відповідача. Досліджуються письмові і речові докази, допитуються експерти.

По більшості справ засобами доказування є показання свідків. Цивільно-процесуальним законодавством досить докладно регламентований порядок допиту свідків ( ст. 182 ЦПК ). Про забезпечення повноти показань свідків, вірогідність і переконливість відомостей, що повідомляються ними, багато в чому залежить від професійної майстерності адвоката, володіння ним мистецтвом ведення допиту.

Оволодіння мистецтвом ведення допиту свідків і всіх інших осіб -позивачів і відповідачів, зацікавлених осіб, фахівців, експертів - необхідна умова успішної роботи адвоката. Наукою і практикою розроблені загальні і приватні рекомендації, дотримання яких необхідно для досягнення бажаного результату при проведенні допиту.

Як загальні зауваження в цій частині необхідно відзначити, що адвокат повинний мати всебічне і чітке уявлення про обставини, що підлягають з'ясуванню при допиті конкретної особи, дотримуватись виняткової коректності, такту, ввічливості, витримки, безумовну повагу до особи допитуваного, прагнути до постановки ясних, коротких, послідовних питань.

Велике значення в цивільному судочинстві мають письмові докази. До них відносяться всілякі акти, документи, листи ділового й особистого характеру, що містять відомості про обставини, що мають значення для справи. Письмові докази чи протоколи їхнього огляду оголошуються судом і пред'являються особам, що беруть участь у справі, їхнім представникам, а в необхідних випадках фахівцям, експертам і свідкам.

При дослідженні письмових доказів адвокату варто перевірити наявність належного посвідчення і реєстрації досліджуваного документа, повноваження органу, що його видав, тотожність копії і оригіналу і при наявності до того підстав звернути увагу суду на неприпустимість використання такого доказу через його недоброякісність, підробку.

До числа письмових доказів відносяться листи особистого характеру. Їх дослідження повинне будуватися на дотриманні конституційних гарантій громадян на таємницю особистого життя. Оголошення особистї переписки можливе за наявності згоди осіб, між якими вона відбувалася.

Речовими доказами є предмети, що своїми властивостями, якістю, фактом існування чи місцем перебування можуть свідчити про наявність чи відсутність обставин, що мають значення в справі. Речові докази оглядаються судом і пред'являються особам, що беруть участь у справі, безпосередньо в судовому засіданні. Особи, яким пред'явлені речові докази, можуть звертати увагу суду на ті чи інші обставини, пов'язані зі зробленим оглядом. Ці заяви заносяться до протоколу судового засідання.

По закінченню дослідження всіх доказів, що беруть участь у справі, досліджуються докази, що можуть доповнити матеріали справи. В адвоката до цього моменту вже, як правило, склалася думка про доведеність і вірогідність доказів, що обґрунтовують заявлену вимогу. Виниклі сумніви варто обговорити з довірителем, з'ясувати можливість представлення додаткових доказів, а потім заявити клопотання про виклик і допит додаткових свідків, витребування документів, призначення експертиз. Можуть бути повторно заявлені клопотання, у задоволенні яких раніше судом було відмовлено.

Після закінчення дослідження матеріалів справи суд переходить до судових дебатів, що завершують розгляд цивільної справи. Судові дебати складаються з промов осіб, що беруть участь у справі і їхніх представників.

Цивільно-процесуальним законодавством встановлений порядок виступу осіб, що беруть участь у справі. Спочатку виступає позивач і його представник, потім відповідач і його представник. Третя особа, що заявила самостійні вимоги на предмет спору у вже розпочатому процесі і його представник виступають після сторін. Третя особа, що не заявила самостійних вимог, виступає після позивача чи відповідача, на стороні якого він бере участь у справі. Чинним законодавством не регламентується форма, зміст, тривалість виступу осіб, що беруть участь у справі.

Після судових суперечок і виступів з репліками прокурор, якщо він бере участь у процесі, дає висновок по справі в цілому. Після чого суд направляється в дорадчу кімнату для постановки рішення.

Рішення оголошується головуючим, роз'яснюється його зміст, порядок і терміни оскарження. З огляду на те, що довірителю часом складно відразу сприйняти зміст судового рішення, адвокат у більш спокійній обстановці повинен роз'яснити сутність рішення й обговорити з довірителем подальші дії.