Профілактичне медичне обстеження

При профілактичних медичних обстеженнях лікар повинен мати на увазі осо- бистісні, вікові, етнічні, культурні особливості, рівень інтелекту, сексуальну орієн­тацію, ступінь комфорту і сором’язливості хворої.

Обов’язковими компонентами профілактичних медичних обстежень є:

1. Отримання повної і детальної інформації щодо анамнезу життя, захворювань, включаючи генетичні хвороби.

2. Виконання адекватного загального та спеціального обстеження.

Проведення рутинного скринінгу вибіркових захворювань

Зміст і частота рутинного обстеження стану здоров’я пацієнток залежать від на­явності факторів високого ризику певних захворювань (табл. 2.1) та віку.

Таблиця 2.1

Обсяг профілактичних досліджень залежно від факторів високого ризику

Продовження табл. 2.1

Закінчення табл. 2.1

Знання основних причин захворюваності й смертності залежно від віку пацієнтів допомагає лікареві звернути увагу на необхідність проведення спеціального обсте­ження.

I. Вік ≤ 12 років

Для пацієнток препубертатного віку лікар акушер-гінеколог зазвичай виступає як консультант. Первинна допомога таким дівчаткам надаться лікарем-педіатром або сімейним лікарем після виключення специфічних проблем, які могли бути при­чиною звернення пацієнтки. Захворювання дівчаток у цьому віці та специфічна допомога при них представлені у відповідному розділі підручника.

II. Вік 13-18 років

Для підлітків акушер-гінеколог може виступати і як консультант, і як провайдер первинної медичної допомоги залежно від рівня знань та навичок у веденні таких пацієнток (специфічні проблеми у цієї категорії хворих представлені у відповідно­му розділі підручника).

1) опитування щодо вживання медикаментів, наркотичних речовин, алкоголю, тютюну;

2) цитологічне дослідження епітелію шийки матки у сексуально активних під­літків (РАР-тест);

3) обговорення необхідності контрацепції й «безпечного сексу» та надання реко­мендації щодо контрацепції сексуально активним підліткам;

4) скринінг на ЗПСШ (гонорея, хламідіоз, сифіліс, гепатит В і С, ВІЛ) сексуаль­но активних підлітків;

5) консультування підлітків щодо необхідності користуватися ременями безпеки при їзді автомобілем або мотоциклом;

6) оцінка соціально-економічного статусу родини (психологічний стан та можли­вості для навчання);

7) дослідження особливостей харчування та росту;

8) оцінка ступеня фізичної та спортивної активності.

III. Вік 19-39 років

Акушер-гінеколог зазвичай є основним лікарем у жінок в цей період життя і здійс­нює як спеціалізовану, так і первинну медичну допомогу. Основними питаннями, які потребують уваги в цьому періоді життя, є:

1. Обговорення з пацієнткою нормальної репродуктивної фізіології, включачи питання плідності та сексуальності.

2. Розв’язання типових проблем жінок у репродуктивному віці:

— планування сім’ї;

— профілактика ЗПСШ;

— ведення вагітності;

— дослідження причин і лікування безплідності.

3. Лікування розладів менструальної функції:

— олігоменорея;

— аменорея;

— дисфункціональні маткові кровотечі.

4. Допомога пацієнткам із захворюваннями молочних залоз:

— мастит;

— галакторея;

— мастодинія.

IV. Вік 40-64 роки

У цей період пацієнтки перебувають у перехідному віці, тому лікар повинен звер­тати увагу як на проблеми репродуктивного віку, так і на захворювання, типові для перименопаузального періоду, супутні хронічні хвороби, а також психосоціальні проблеми. Стани, які потребують спеціальної уваги, включають:

1. Розв’язання проблем, типових для репродуктивного періоду:

— планування сім’ї до менопаузи;

— ведення вагітності (необхідність генетичного консультування та пренатальної діагностики, включаючи генетичний амніоцентез та біопсію хоріона);

— безплідність.

2.

— обговорення питань фізіологічних вікових змін в організмі жінки, модифікації стилю життя, показань до замісної гормональної терапії;

— визначення факторів ризику розвитку остеопорозу.

3. Визначення ступеня ризику розвитку раку (легенів, молочної залози, ендомет- рія, яєчників, кишок та шкіри).

4. Оцінку психосоціального ризику:

— суїцид;

— депресії;

— фізичне та емоційне насильство або зневага.

V. Вік ≥ 65 років

Основною метою допомоги пацієнткам старшого віку є покращання якості жит­тя і продовження стану «життя без хвороб». Стани та процеси, які потребують спеці­альної уваги в цій віковій групі:

1. Біологічні зміни, пов’язані зі старінням.

2. Психологічні проблеми в осіб старшого віку:

— депресія;

— емоційне насильство або зневага;

— зміни сексуальної функції.

3. Адекватна профілактика переломів кісток у літніх пацієнток:

— гормонозамісна терапія;

— додаткове вживання кальцію;

— фізичні вправи;

— застосування медикаментів, які зменшують кісткову резорбцію (біофосфона- ти).

4. Навчання профілактиці переломів та інших ушкоджень під час падіння.

5. Ознайомлення з методами лікування нетримання сечі та калу.

6. Виявлення основних факторів ризику кардіоваскулярних захворювань.

7. Знання особливостей фармакокінетики медикаментів у осіб старшого віку і можливих реакціях, пов’язаних із взаємодією лікарських препаратів у цій віковій групі.

8. Знання основних можливих причин захворювань, госпіталізації та хірургічних втручань у літніх пацієнток:

— гостра ниркова недостатність;

— побічна дія лікарських препаратів;

— неадекватна катетеризація сечового міхура;

— детренованість, погіршання фізичного стану, нерухомість;

— дегідратація;

— електролітний дисбаланс;

— функціональний занепад;

— нетримання сечі та калу;

— інфекції;

— розлади травлення у зв’язку з неповноцінним або незбалансованим харчуван­ням;

— декубітальні (внаслідок тиску) виразки;

— стресові виразки шлунково-кишкового тракту;

— тромбоемболії;

— невиліковний біль.

Загальне консультування пацієнтів

Лікар акушер-гінеколог на амбулаторному прийомі проводить загальне консуль­тування пацієнтів щодо здорового способу життя і необхідності регулярних профі­лактичних обстежень (не рідше одного разу на рік). Це дозволяє зменшити частоту захворювань у подальшому житті. Консультація пацієнток при первинному обсте­женні повинна включати такі основні моменти:

1. Важливість дотримання здорової дієти і виконання регулярних фізичних вправ.

2. Виявлення основних факторів ризику, зловживання медикаментами та пов’я­заних з цим захворювань.

3. Питання контрацепції.

4. Профілактика ЗПСШ.

5. Заходи щодо попередження нещасних випадків вдома та на робочому місці.

6. Необхідність дотримання рекомендацій щодо гігієни порожнини рота (чищен­ня зубів) та профілактичних стоматологічних обстежень.

7. Психосоціальне обстеження:

— виявлення психосоціальних розладів та суїцидних імпульсів;

— наявність фізичного або сексуального насильства;

— особливості сімейних взаємовідносин;

— психологічна та сексуальна ідентифікація;

— особистісна мета та кар’єрні досягнення.

Визначення необхідних показань до вакцинації від краснухи, вітряної віспи, кору, гепатитів А і В, грипу, пневмококової інфекції (див. табл. 2.1), правця та дифтерії.