Новин Рік і Водохреща.

Як у римлян по Сатурналіях ішли святкові від­прави на щастя в Новому Році, так само і в нас по Різдві наступають новорічні Свята. Напередодні Но­вого Року, чи власне Св. Василія Великого (329-378), врочисто й гучно справляються М а л а н­к и (Преп.

В щедрівках, як і в колядках, висловлюються бажання-закляття доброго врожаю на будучий рік. Сам вечір під Новий Рік зветься щедрим, цебто багатим, бо кожному щедрують, цебто бажають до­статку. Рівно о 12 годині під Новий Рік (по інших місцях — під Водохрещі) вода в річках перетворю­ється в вино, як це є і в інших слов’ян. Взагалі, у цю піч може сповнитися те, що хто хоче, тільки треба вміти потрібне проказати належно і в час.

Під Новий Рік дуже багато найрізніших га­дань (власне, під Свято Св. Василія), і всі ці гадан­ня ідуть з найдавнішого часу.

Так само повно всяких повір’їв та оповідань. Напр., що саме ти робитимеш у хвилю наступлення Нового Року, добре чи зле для тебе, те робитимеш і цілий рік.

У гуцулів позостався давній звичай купання хлі­ба в воді на Василя. Господар (або господиня, але в шапці) з хлібом іде до води й тричі занурює хліб у воді, промовляючи: „Не купається хліб у воді, але я в здоров’ї й силі!” По цьому набирає води до коновки, проказуючи: „Не води беру, але мід і ви­но!” Вернувшись до хати, кладе хліб усім на голо­ву й заклинає: „Абисьте були такі величні, як Ва­силь величний!” До коновки з водою кидаються гроші, а рано всі вмиваються цією водою за стар­шинством, — на здоров’я й багатство.

Сміття, що назбирається від Свят-Вечора до Нового Року, не можна виносити, щоб не винести з ним і доброї Долі; сміття це палиться, і дим його цілющий, — ним скурюються дерева, щоб добре родили. Гуцули палять сміття на городі, як очищен­ня землі огнем, і промовляють молитву на врожай.

На Новий Рік рано ходять засівальники, і з ру­кавиці чи з кишені засівають зерном і проказують стародавнє заклинання: „На щастя, на здоров’я, на Новий Рік роди, Боже, жито-пшеницю і всяку пащ- ницю!” У деяких місцях на Новий Рік ходили з плу­гом, а то водили козу.

Є ще повір’я, що на Новий Рік піч виходить заміж, тому цього дня й її Свято.

Почасти ці ж звичаї були й на Московії, і там року 1628-го забороняли: „Коляди б і овсеня, і плу­ги не кликали”.

Під Водохреща, 5 січня, цілий день по-

стять, а тому ця третя кутя зветься Голодною (Куті: 1 — під Різдво, 2 — під Новий Рік). Духовенство об­ходить своїх вірних, і на дверях малює Йордана — Хреста й освячує йорданською водою дім й обійстя. Зараз по Йордані, 6-го січня, на освяченні води, Ко­ляду забивають стрілами зо зброї, і цим Свято Ко­ляди закінчується. Слово Водхреща, як календарна назва Свята, згадується вже в Іпатієвому Літопис)’ під 1148 роком: „в неділю по Водохрещах” (ст. 258).

Під Водохреща І на Водохреща повно гадань, і повно різних повір’їв. Рівно о 12-ій год. вночі під Водохреща вода в ріках обертається в вино.

В Києві щороку Йордан справлявся високо вро­чисто, і на Дніпро на Освячення води сходилось пів Києва.

І завжди кілька хлопців кидалися в Дніпро, щоб викупатися в освяченій воді.

4.