76. Гуманізм філософії.

Гуманiзм— визнання людини найвищою цінністю в світі, повага до гідності та розуму

людини; течія в західноєвропейській культурі епохи Відродження,спрямована на утвердження поваги до гідності й розуму людини, її права на щастя в житті, і вільний вияв природних почуттів і здібностей.

2. Ставлення до людини, пройняте турботою про її благо, повагою до її гідності; людяність. Ф-ія за своєю природою гуманістична, бо в простому розумінні ф-ія– це любов до мудрості. 1. XV-XVI ст. в історії філософської думки прийнято називати епохою Відродження, Ренесансу(відродження). Цей термін вживається на означення періоду відродження античної культури під впливом суттєвих перемін в соціально-економічному та духовному житті Західної Європи. Але надто спрощено було б вважати, що поняття Відродження відбиває лише смисл тієї епохи і що в духовному житті спостерігаєтьсямеханічне перенесення на тогочасний грунт культурного надбання античності. В новій культурі, окрім ренесансу античності, значною мірою знаходить відбиття соціально-економічний та духовний зміст середньовіччя. У царині ф-ії спостерігається складний, непослідовний, часто суперечливий характер філософських поглядів. Тому надто складно визначити певну систему поглядів, більш-менш сталі напрямки чи філософські течії того періоду. Навіть погляди окремих філософ. хибують подекуди двоїстістю, відсутністю певної визначеності. В цілому ф-ія Відродження не є якимсь повторенням, копіюванням античної ф-ії, а суттєво відрізняється від неї. З іншого боку, нова ф-ія, хоча і протиставляє себе середньовічній схоластиці, несе на собі відбиток середньовічної культури, і їй притаманні певні риси, що не властиві античності.

<< | >>

↑

Источник: Філософія. Відповіді до іспиту. 2016

Еще по теме 76. Гуманізм філософії.:

- Логика - Основы философии - Социальная философия - Философия науки и техники -