85. Поняття культури

Надзвичайно важливим елементом духовного життя суспільства є культура. Існує дуже багато визначень сутності культури. Загальне визначення культури — це все те, що створено людиною.

Тому в широкому аспекті культуру розглядають як сукупність результатів людської діяльності. Визначення, яке було прийняте Юнеско 1982р, культура – комплекс характерних матеріальних, духовних, інтелектуальних і емоційних рис суспльства, що включають в себе не лише різні мистецтва, а й спосіб життя, основні правила людського буття, системи цінностей, вірувань, традицій. Західні культурологи, незважаючи на різне розуміння ними суті культури, вбачають у ній примат духовного над матеріальним. Вони розуміють культуру як сукупність духовних символів (Вебер), форму розумової діяльності (Кассірер), систему знаків, комунікацію (Леві-Стросс), інтелектуальний аспект штучного середовища (Люнь). Культура є органічною єдністю матеріального та духовного. В літературі прийнято розрізняти матеріальну і духовну культуру. Матеріальна культура охоплює всю сферу матеріальної діяльності людей та її резуль тати. Сюди відносяться засоби виробництва і продукти праці, форми суспільної організації трудової діяльності людини. Духовна культура насамперед охоплює сферу духовного виробництва — це сукупність форм суспільної свідомості, способів створення і використання духовних цінностей, форм комунікації людей. Духовна культура створюється діяльністю соціальних суб'єктів і спрямована на перетворення суспільного буття, розвиток сутнісних сил людини, зокрема її духовності, їх всебічну самореалізацію; це не тільки свідомість, а й соціальна активність, перетворююча діяльність особис тості, яка вимірюється обсягом створюваних нею духовних, соціогума-ністичних цінностей. Така культура свідчить про здатність кожної особи стості до сприйняття передового, прогресивного в суспільному бутті, так само як і до його поширення, творення у відповідності з творчими сила ми та здібностями кожної індивідуальності; про готовність особистості до самовіддачі, саморозвитку своєї духовності як свого особистого, так і всього суспільства.

Визначається певна типологія культур.

Так, зокрема, виділяють національну (українську, російську, французьку) культуру; регіональну (слов'янську, американську, африканську) культуру; культуру певних соціальних суб'єктів. Виділяють також певні культурні епохи: антична куль тура, культура середньовіччя, культура епохи Відродження; певні форми культури: політична, соціальна, правова, економічна, екологічна, етніч на, фізична, моральна і т. д. В літературі називають також такі специфічні культурні пласти й культурні підрозділи, як масова, елітарна, молодіжна культура та ін. , а також офіційна культура.

Основні концепції походження культури

1. Культура-породжене суспільством,присуще суспільству і виражаючу його якісну характеристику соц. явища,збагачуючу духовне життя людини;

2. культура-це процес творчої діяльності людини направлений на пізнання навколишнього світу і самої людини у цій мірі,на отримання об’єктивної та достовірної інформації,у чому головну роль виграє наука та мистецтво;

3. Культура закликана допомогти людині не тільки пізнати світ самого себе,але й визначити своє місце в світі,світобаченні установкию;

4. Культура включає в себе сукупність досягнутих у процесі освоєння світу людиною;

5. Культура, створюючи необхідні для орієнтації людини в світі норми поведінки,забезпечує регулювання соц. відносин людей;

6. Культура виступає як могутній фактор формування людської сукупності сил,формування людини в людині;претворення його природних потреб,емоцій. В цьому завданні її гуманістичний зміст.

Культура є якісною характеристикою розвитку суспільства. Функції культури: адаптаційна, пізнавальна, інформаційна, комунікативна, нормативна.

<< | >>

↑

Источник: 90 відповідей з Філософії. 2017

Еще по теме 85. Поняття культури:

- Логика - Основы философии - Социальная философия - Философия науки и техники -