79. Поняття власності і її форм
Відносини власності виникають між людьми з приводу привласнення матеріальних і духовних благ. Привласнення означає відношення людей до певних речей, як до своїх. Спочатку відносини власності виступали у формі певних історичних звичаїв.
З виникненням держави стали розроблятися юридичні закони, котрі визначали, за якими правовими нормами привласнюється і розподіляється суспільне багатство між різними суб'єктами (окремими громадянами, соціальними групами, класами, державою). Право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Отже, відносини власності втілюються насамперед у певних юридичних нормативних актах. Але власність - це не лише юридична, а й економічна категорія. Причому остання є визначальною: саме економічні відносини власності детермінують їхню юридичну форму. Взаємозв'язок тут такий: економічні відносини - базисні, юридичні - надбудовні. Власність в економічному сенсі являє собою складну систему господарських відносин, які існують у виробництві. Ця система включає в себе такі групи відносин:а) відносини з приводу привласнення умов виробництва і його результатів;б) відносини господарського використання майна;в) економічні форми реалізації відносин власності. Речовий зміст власності становлять переважно матеріальні блага - предмети природи або продукти людської праці. Проте речі самі по собі - це не власність. Звичайно, об'єктом власності є речі. Але власність як економічна категорія - не річ, а система економічних відносин між людьми з приводу привласнення речей. Історії відомі два основних типи власності - приватна і суспільна. Приватна характеризується тим, що засоби виробництва, а отже, і вироблений продукт належать приватним особам. Вони можуть привласнювати продукт як своєї, так і чужої праці. Тому розрізняють приватну власність трудову і нетрудову, що має вирішальне значення для характеристики різних форм приватної власності: дрібнотоварної, рабовласницької, феодальної, приватнокапіталістичноїСуспільній власності притаманне спільне привласнення засобів виробництва і виробленого продукту. Її можна представити у двох основних видах: як власність народу в цілому і як власність окремих колективів. Реально ж у господарській практиці вона виступає в формах державної і колективної власності.
Донедавна в економічній літературі приватна і суспільна власність розглядалися як антиподи, тобто такі, що заперечують одна одну і не можуть разом співіснувати. Навіть і сьогодні подібні міркування інколи висловлюються в окремих працях. Подібне протиставлення двох типів власності не можна визнати правомірним. Конец формы
Еще по теме 79. Поняття власності і її форм:
- 1. Поняття суб'єктів аграрного права та їх класифікація.
- 3. Право власності сільськогосподарських кооперативів. Неподільний та пайовий фонд
- Поняття економічних злочинів та їх види.
- 79. Поняття власності і її форм
- Юрисдикційна форма захисту житлових прав дітей
- 2.1. Поняття та елементи механізму здійснення контролю та нагляду за дотриманням законодавства у сфері оподаткування
- Особистість неповнолітнього грабіжника і розбійника: характерні риси та особливості її формування
- 2.3. Стан законодавчого забезпечення процесів формування ґендерної політики в Україні
- 1.2. Поняття, ознаки та система об’єктів права інтелектуальної власності
- 2.2. Поняття суб’єкта права інтелектуальної власності
- 3.1. Юридична природа права інтелектуальної власності
- 3.2.2. Суб’єктивні особисті немайнові права на об’єкти промислової власності
- 3.5. Обмеження майнових прав суб’єктів інтелектуальної власності
- 4.3.4. Договори на використання об’єктів права промислової власності
- 2.1. Поняття і загальна характеристика мети, завдань і функцій прокуратури