Фінансова безпека держави

Фінансова безпека - це такий стан бюджетної, грошово-кредитної, банківської, валютної системи та фінансових ринків, який характеризується збалансованістю, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх негативних загроз, здатністю забезпечити ефективне функціонування національної економічної системи та економічне зростання.

Основними загрозами фінансовій безпеці держави є:

■ недосконалість бюджетної політики і нецільове використання коштів бюджету;

■ переважно фіскальний характер системи оподаткування;

■ значні розміри державного та гарантованого державою боргу, проблеми з його обслуговуванням;

■ різкі зміни рівня цін та курсу національної валюти;

■ невисокий рівень капіталізації банківської системи, невеликі обсяги довгострокового банківського кредитування та значний рівень відсоткових ставок по кредитах;

■ криміналізація та масштабний відплив капіталу за кордон.

Фінансова безпека, у свою чергу, містить такі складові:

бюджетна безпека - це стан забезпечення платоспроможності держави з урахуванням балансу доходів і видатків державного й місцевих бюджетів та ефективності використання бюджетних коштів;

валютна безпека - це такий стан курсоутворення, який створює оптимальні умови для поступального розвитку вітчизняного експорту, безперешкодного припливу в країну іноземних інвестицій, інтеграції України до світової економічної системи, а також максимально захищає від потрясінь на міжнародних валютних ринках;

грошово-кредитна безпека - це такий стан грошово-кредитної системи, який характеризується стабільністю грошової одиниці, доступністю кредитних ресурсів та таким рівнем інфляції, що забезпечує економічне зростання та підвищення реальних доходів населення;

боргова безпека - це такий рівень внутрішньої та зовнішньої заборгованості з урахуванням вартості її обслуговування й ефективності використання внутрішніх і зовнішніх запозичень та оптимального співвідношення між ними, достатній для вирішення нагальних соціально-економічних потреб, що не загрожує втратою суверенітету і руйнуванням вітчизняної фінансової системи;

безпека страхового ринку - це такий рівень забезпеченості страхових компаній фінансовими ресурсами, який дав би їм змогу в разі потреби відшкодувати обумовлені в договорах страхування збитки їх клієнтів і забезпечити ефективне функціонування;

безпека фондового ринку - це оптимальний обсяг капіталізації ринку (з огляду на представлені на ньому цінні папери, їх структуру та рівень ліквідності), здатний забезпечити стійкий фінансовий стан емітентів, власників, покупців, організаторів торгівлі, торгівців, інститутів спільного інвестування, посередників (брокерів), консультантів, реєстраторів, депозитаріїв, зберігачів та держави в цілому.

17.3. Оцінювання рівня фінансової безпеки України

Для характеристика рівня фінансової безпеки використовується поняття індикаторів і порогових значень.

індикатори фінансової безпеки - це реальні статистичні показники розвитку країни, які найбільш повно характеризують явища і тенденції у фінансовій сфері

Порогові значення індикаторів - це кількісні величини, порушення яких викликає несприятливі тенденції в економіці.

Рівень фінансової безпеки визначають багато індикаторів, основними з яких є: дефіцит державного бюджету, обсяги боргів держави, рівень інфляції, рівень монетизації економіки, обсяг міжнародних резервів НБУ, вартість банківських кредитів.

Ступінь впливу загроз визначається на підставі розрахунку і моніторингу системи зазначених індикаторів та порівняння їх із пороговими значеннями.

Нижче наводимо методику розрахунку індикаторів фінансової безпеки (система індикаторів є відкритою і може коригуватися відповідно до ситуації).

Порогові значення індикаторів визначаються залежно від специфіки досліджуваного явища. Вони, звичайно, не можуть бути визначені точними розрахунками, а визначаються експертно на основі досвіду. При визначенні порогових значень ФБ України слід враховувати також граничні рівні критеріїв, встановлених для країн - кандидатів на вступ до ЄС. Крім того, для України, як порогові значення ФБ, можуть прийматися значення відповідних показників інших країн.

Дефіцит державного бюджету є перевищенням видатків бюджету над його доходами. Рівень дефіциту бюджетувизначається з позицій фінансової безпеки

на кожен рік, як відношення обсягу дефіциту (BD) до обсягу ВВП (GDP):

Рівень бюджетного дефіциту належить до найважливіших індикаторів фінансової безпеки держави. Існують різні оцінки його граничного розміру. Наприклад, Маастрихтський договір серед інших умов потенційним учасникам валютного союзу ставить і таку, як межа дефіциту держбюджету (3 % від ВВП).

173

середньосвітової його величини 4,5 %. Існує тенденція до стабілізації бюджетного дефіциту у середньосвітовому вимірі 4-5 % ВВП.

Інформація щодо дефіциту державного бюджету України міститься у законі про державний бюджет України та у звітних матеріалах Міністерства фінансів, що стосуються виконання державного бюджету, а також у матеріалах Держкомстату України.

Обсяг внутрішнього і зовнішнього боргів держави - це обсяг непогашених на конкретну дату запозичень, здійснених державою на внутрішніх і зовнішніхринках. Рівень боргової безпеки державидля внутрішнього боргу ідля

зовнішнього боргу) визначається співставленням, відповідно, внутрішнього або зовнішнього боргу (Di, D_f) з обсягами ВВП (GDP):

Інформацію щодо обсягу внутрішнього і зовнішнього боргів та витрат державного бюджету України на їх погашення та обслуговування надає Міністерство фінансів. Критерієм «безпечності» боргів є спроможність держави їх погашати та обслуговувати. З огляду на це визначається порогове значення відношення боргу до ВВП. У міжнародній практиці вважається безпечним зовнішній державний борг, який не перевищує 60% ВВП. Через недостатні фінансові ресурси та обсяги міжнародних резервів безпечний рівень зовнішнього державного боргу не повинен перевищувати

30% ВВП.

Рівень інфляції визначається зростанням цін, що викликає знецінення коштів населення і господарюючих суб'єктів. Рівень інфляції є визначальним щодо оцінки внутрішньої фінансової стабільності у країні. Для центральних банків головним завданням є дотримання певних інфляційних орієнтирів.

Рівень монетизації економікиу конкретному році визначається у

відсотках як відношення обсягу грошової маси за агрегатом МЗ (МБМЗ) до річного обсягу ВВП (GDP):

Фактично, цей індикатор відображає рівень забезпечення економіки держави грошовими ресурсами. Дані щодо обсягів грошової маси містяться у бюлетенях Національного банку України. В них міститься також інформація щодо обсягу іноземної валюти у загальному обсязі грошової маси МЗ.

Міжнародні резерви НБУ. Від рівня міжнародних резервів НБУ значною мірою залежить зовнішня стабільність гривні, яка визначається стабільністю її валютного курсу, а також платоспроможність держави стосовно погашення і обслуговування зовнішнього боргу. Інформація щодо обсягу міжнародних резервів НБУ міститься у бюлетенях НБУ

Вартість банківських кредитів визначається річними відсотками, що сплачує позичальник комбанку за користування його кредитами. Що вищий відсоток позичальник виплачує банку за користування кредитами, то менш привабливими і доступними ці кредити будуть для позичальника. І навпаки, зі зниженням вартості кредитів рівень їх доступності і привабливості для позичальника підвищується. Слід зазначити, що рівень ставок кредитування економіки з боку комбанків залежить від рівня облікових ставок центрального банку, зміну яких використовують останнім для регулювання обсягів грошової пропозиції для економіки.

Порогові значення індикаторів фінансової безпеки України подано у табл. 17.1.

Таблиця 17.1

Порогові значення індикаторів фінансової безпеки України

■ Підвищення рівня ФБ передбачає прийняття дієвих правових актів, створення

відповідних інституцій, прийняття адекватних управлінських рішень щодо фінансової

175

політики. Заходи щодо підвищення рівня ФБ мають бути системними і зосереджуватися на ключових проблемах. Для підвищення рівня фінансової безпеки необхідно: розробити стратегію фінансової безпеки України;

■ забезпечити прийняття Податкового кодексу, законів України про державний борг, фінансово-кредитну сферу, фінансові операції, про валютне регулювання;

■ створити надійну систему фінансового контролю;

■ запровадити чіткий порядок у справі отримання і відшкодування іноземних кредитів для господарських суб'єктів усіх форм власності;

■ створити єдину державну інформаційну базу, яка охоплювала б усі фінансово- кредитні установи;

■ створити умови для збільшення реальних грошових доходів населення.