3. Експертне ототожнення особи за фотозображенням (портретно- криміналістична експертиза)

Суттєва роль в ідентифікації особи належить портрет­но-криміналістичній (фотопортретній) експертизі. Пред­метом її дослідження є розпізнавання (діагностика) і вста­новлення тотожності особи за портретним зображенням.

1) експертиза зображень людей за фотопортретами з метою встановлення, чи не зображено на двох (або більше) фотознімках одна й та сама особа;

2) експертиза невпізнаного трупа (фотознімки якого представлені) та фотопортрета живої особи для встанов­лення особи трупа;

3) експертиза прижиттєвих фотографій безвісти зник­лої людини та черепа трупа для встановлення, чи міг ви­явлений череп належати даній особі;

4) експертиза посмертної маски невідомої людини і прижиттєвих фотозображень безвісти зниклого з метою упізнання трупа.

Ідентифікованим об'єктом портретно-криміналістич­ної експертизи є конкретна особа, тотожність якої встановлюється. Ідентифікуючими об'єктами можуть бути зо­браження голови та обличчя ідентифікованої особи (фото­знімки, відеокадри, рентгенівські знімки), череп або його знімок.

Типовими питаннями, які вирішує портретно-криміна­лістична експертиза, є такі: одна чи різні особи зображені на фотографіях, на фотознімку і рентгенознімку; одному чи різним людям належать частини голови, обличчя, тіла, які зображені на представлених фотознімках; чи в одному й тому самому одязі сфотографовані особи на представле­них фотознімках; чи не належав череп, представлений на дослідження, людині, яка зображена на фотознімках; в од­ному чи різному віці сфотографована людина на представ­лених знімках, який знімок є більш раннім; чи одна й та са­ма особа чи різні особи представлені на відеокадрах тощо.

Експертне дослідження полягає у виявленні та порів­нянні зовнішніх прикмет з використанням спеціальних ме­тодів зіставлення, суміщення, накладання зображень, ко­ординатних сіток, лінійних і кутових вимірів. Використо­вують такі технічні прийоми: виміряють відстані між одноіменними анатомо-топографічними точками, вивчають різномірні співвідношення, проводять графічні побудови. Експерти використовують звичайно 12—14 антропометри­чних точок обличчя в положенні фас і профіль (наприклад, точки, які відповідають зовнішнім і внутрішнім кутам очей та губ, зіниці, кінчик носа, точка перенісся і основи носа та ін.).