Ліберальний політичний режим

В умовах ліберального політичного режиму за усієї різ­номанітності форм власності зберігається пріоритет суспільної вла­сності на засоби виробництва. Але, на відміну від тоталітарного су­спільства, що також засновується на пріоритеті суспільної влас­ності, тепер допускається діяльність політичних партій, які предста­вляють весь спектр групових інтересів.

Ліберальний режим мав місце в країнах Західної Європи, де до влади приходили соціалісти (Швеція, Фінляндія, Франція). Але виникав ліберальний режим в умовах економіки, яка ефекти­вно розвивається, і в суспільстві, що вже йде по демократичному шляху. Соціалістичний експеримент в таких умовах переслідував зовсім певну мету: знайти оптимальну рівновагу між свободою особистості і суспільними інтересами. Застосовуючи засоби на­силля, соціалісти, не заперечуючи в далекому майбутньому необ­хідності заміни приватної власності суспільною, спробували під­порядкувати державному контролю і регулюванню основні сфери виробництва та споживання. Але, ініціювавши бурхливий розви­ток політичних свобод, гласності, врахування суспільної думки, альтернативних політичних і державних структур, ліберальний режим зазнає краху у сфері економіки — її ефективність різко впала вже на перших кроках націоналізації.

В сучасних умовах соціалісти Франції та Іспанії, що перебу­вають біля влади, відмовилися від ідеї націоналізації економіки, вбачаючи її руйнівний вплив. Більш того, процеси роздержав­лення ведуться саме за їх наполяганням. Але соціалісти не відмо­вилися від утопічної ідеї про можливість одночасного досягнення повної рівності людей і соціальної справедливості. Привабли­вість соціалістичних ідей, як і ліберального політичного режиму, тепер невелика в країнах так званого «далекого зарубіжжя», але продовжує залишатися предметом дискусій в політичних колах Співдружності Незалежних Держав і демократичних країнах Схі­дної Європи.

Ринково організоване суспільство

5.