Політичні засоби забезпечення безпеки

Формування концепцій політичного мислення, засно­ваних на ідеї переходу до ненасильницького миру, неминуче ви­кликало радикальну переоцінку поглядів на роль воєнної сили в суспільному розвитку.

Структура політичних засобів складна і різноманітна. Існує система політичних засобів, що охоплює, по-перше, гуманістич- ність і прогресивність характеру панівних у масовій суспільній свідомості цінностей збереження миру і засобів досягнення без­пеки. Гуманність, як один із складових елементів системи полі­тичних засобів, допускає не тільки формування ідеалу захисту миру, але й формування комплексу науково обґрунтованих шля­хів відвернення війн.

По-друге, загальнополітична ситуація в світі, характер систе­ми міжнародних відносин, глобальна розстановка і співвідно­шення політичних сил, визначальні організаційно-економічні, політичні (воєнно-політичні), науково-технічні, духовно- ідеологічні і гуманітарні відносини. Досягнутий рівень співвід­ношення сил в інтересах захисту миру формує основи певного політико-правового, морально-психологічного, організаційного механізму блокування війни. Об’єктивні умови визначають хара­ктер і результати будь-якої діяльності, що включені в систему політичних засобів.

По-третє, власне політичні засоби, що виражаються в зовніш­ній політиці та дипломатії. Це ті конкретні засоби, методи, спо­соби, що забезпечують розв’язання без використання насильства проблем у взаємовідносинах держав з приводу забезпечення ми­ру і безпеки.

Особливе місце належить народній дипломатії. В структурі політичних факторів забезпечення безпеки виділяються: по- перше, характер, спрямування і результативність зовнішньополі­тичної діяльності; по-друге, політична вага, місце і авторитет держави в системі міжнародного співтовариства. Політичні засо­би забезпечення міжнародної та національної безпеки мають пе­вну специфіку: широкі можливості їх ефективного використання для вирішення найскладніших проблем; складність, гнучкість і різноманітність застосування; діапазон політичних засобів надто широкий — від встановлення політичних контактів до глобальної зміни характеру політичної ситуації по всій системі світового співтовариства; інтегруючий і структурно-організуючий, віднос­но інших засобів, характер; підвищення їх ролі в міжнародних відносинах, що виражаються в тому, що знаходять дедалі більше прихильників серед широких мас громадськості, впливових полі­тичних сил. Структурно-змістовні особливості сучасної концеп­ції безпеки прямо впливають на виявлення характеру взаємо­зв’язку політичних і військових засобів.

В сучасних умовах діалектика політичних і військових засобів має особливості. По-перше, пріоритет ненасильницьких засобів не виключає, а допускає використання в сучасних умовах військових засобів і військового механізму блокування війни; по-друге, успіх використання політичних і військових засобів залежить від їх ком­плексного застосування; по-третє, успіх реалізації військових за­собів переважно залежить від збройних сил. Збройні сили миро­любних держав — могутнє знаряддя відвернення війни. В збереженні миру є їх функція і основна соціальна роль.

Створення нової системи європейської безпеки — завдання, повністю здійсненне. В Європі за безпеку мають відповідати єв­ропейці! Багато позитивних тенденцій сучасного цілісного світу свідчать про те, що обороноздатність країни зміцнюється не шляхом нарощування воєнної могутності, а внаслідок формуван­ня системи воєнно-політичних відносин, що виключають можли­вість застосування засобів збройного насильства. Сучасний світ дедалі більш наполегливо диктує категоричний імператив, що національна безпека не може бути повною і реальною поза сис­темою міжнародної безпеки.

Література

Жомини Г. Очерки военного искусства в 2-х томах. — М., 1939.

Стратегия в трудах военных классиков, т. 11. — М., 1926. Клаузевиц К. О войне, т. 1. — М., 1941.

Кингстон Маккори Э. Военная политика и стратегия. — М., 1968.

Моисеев Н. Н. Человек и ноосфера. — М., 1990.

Лазарев И. А. К созданию общей теории безопасности // Во­енная мысль. — 1992. — № 11.

Армия и общество // Общ. ред. Н. А. Чалдымова и А. И. Черкасенко. — М., 1990.

Питання для повторення

♦ Що таке воєнна політика? Що таке воєнна доктрина: суть і зміст?

♦ Армія — знаряддя воєнної політики. Які типи армій є в сучасних умовах?

♦ Перспективи розвитку Збройних Сил України.

♦ Що таке національна безпека?

♦ Структура національної безпеки.

♦ В чому суть концепції воєнної безпеки?