<<
>>

Соціальні та культурні права

Право на приватну власність допускало і свободу під­приємництва, право на вільну працю (вибір виду трудової діяль­ності, розпорядження робочою силою, безпечні умови праці, га­рантовані мінімальні розміри її оплати тощо).

В різноманітних поясненнях права на працю чітко виділяють два рівні прав люди­ни. Право на працю, що розуміється як можливість вільно розпо­ряджатися робочою силою, використовувати її самостійно або за трудовим контрактом, угодою, визначає нижній рівень права лю­дини на вільну працю. Розгляд більш широко права на працю як обов’язку держави надавати кожному роботу, виплачувати допо­могу в разі тимчасового безробіття тощо визначає верхній рівень права людини на вільну працю. Якщо ж на нижньому рівні є і реа­лізуються права громадянські (особисті), політичні та економічні, то на верхньому рівні реалізуються права в комплексі. Характер­но, що майже два століття конституції демократичних держав За­ходу обмежувалися правами вільно розпоряджатися робочою си­лою, використовувати її самостійно або за трудовою угодою та ін. Для створення кожній людині гідних умов існування, можли­востей рівноправної участі в справах держави, підходу до реалі­зації права на працю тільки як можливості вільно розпоряджати­ся робочою силою, використати її самостійно або за трудовою угодою недостатньо. I вже в XX ст. під впливом робітничого ру­ху, соціал-демократів і комуністів, а також інших політичних сил у світовому співтоваристві ставиться питання про поглиблення розуміння економічних прав, а також про соціальні та культурні права громадян. У кінці 40-х років XX ст. найважливіше право — право на працю, соціальне забезпечення, відпочинок, освіту, гідні умови життя та ін. — включають до прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН загальної Декларації прав людини.

Обов’язок держави — забезпечити кожному мінімум засобів існування, соціальної забезпеченості, необхідних для підтриман­ня людської гідності, нормального задоволення потреб і духовно­го розвитку, визначають саме соціальні, культурні, а також і де­які економічні права. Із забезпеченням людині гідних умов життя, соціальної захищеності, нормального задоволення потреб і духовного розвитку і пов’язані саме соціальні права.

Це право на соціальне забезпечення, житло, сприятливе навколишнє сере­довище, охорону здоров 'я та ін. Духовний розвиток людини по­кликаний гарантувати культурні права. Культурні права включа- ють: право на освіту, вільний доступ до цінностей культури, свободу художньої і технічної творчості тощо.

Якщо права людини нерозривно пов’язані з обов’язками лю­дей, то тоді права стають реальністю. Аж до другої світової війни в конституціях держав Заходу обов’язки громадян майже не зга­дувались, хоча взагалі, звичайно ж, допускалися і включалися до законодавства. В демократичних державах обов’язком громадян є: дотримання законів, повага прав і свобод інших осіб, сплата податків, підпорядкування поліцейським наказам, охорона при­роди, навколишнього середовища, пам 'ятників культури та ін. В деяких країнах до найважливіші обов’язків громадян входять: участь у виборах органів державної влади, військова повинність.

Література

Вишневский А. Г. Социальные регуляторы и человек // По­стижение. — М., 1989.

Комаров Е. И. Личность как субъект и объект социального развития // Социально-политические науки. — 1992. — № 4—5.

Фред Ч. Гринстайн. Личность и политика // Социально­политические науки. — 1991. — № 10.

Шестопал Е. Б. Личность и политика. — М., 1988. Основы политической науки. Учебное пособие. — Ч. 1. — М., 1993.

Питання для повторення

♦ У чому суть взаємовідносин особи і суспільства?

♦ У чому суть політичної соціалізації особи? Поняття «осо­ба», «людина», «індивід». Що таке соціальний статус особи?

♦ У чому суть моделі «підпорядкування» і моделі «інтересу»?

♦ Типи політичної поведінки особи.

♦ Проблема прав людини в політичній історії.

♦ Проблема прав людини в різноманітних суспільних сис­темах.

<< | >>
Источник: Політологія: наука про політику: підручник [для студ. вищ. навч. закл.] / М. І. Грибан, В. Г. Кремень — К.: Центр учбової літератури,2009. — 840 с.. 2009

Еще по теме Соціальні та культурні права:

  1. Соціальні права адвоката
  2. Соціальні права адвоката
  3. § 3. Професійні та соціальні права адвоката, його обов'язки
  4. Соціальні спільності. Політичні інститути
  5. 81. Ідеологія. Соціальні функції і теорії ідеології.
  6. Соціальні, політично-правові вчення утопічного соціалізму
  7. Тема 8 СОЦІАЛЬНІ ПОЗАБЮДЖЕТНІ ФОНДИ
  8. 84. Науково-фантастичні і соціальні антиутопії
  9. 80. НТР:сутність, закономірності та соціальні наслідки.
  10. Природні, духовні і соціальні основи суспільства.
  11. 63. Ренесансні соціальні утопії (Т. Мор, Т. Кампанелла).
  12. СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА ТА СОЦІАЛЬНІ ІНСТИТУТИ