Типи тероризму

Розрізняють два типи терористичної діяльності: дер­жавна й опозиційна. Відмінність між ними полягає в тому, що державний терор здійснюється органами державної влади, пані­вного класу, а опозиційний терор — насилля і усунення — анти- режимними угрупованнями.

За метою і спрямованістю тероризм поділяється на соціальний (або внутрішній), що переслідує мету докорінної або часткової зміни економічного чи політичного ладу власної країни; націона­лістичний, що практикується сепаратистськими організаціями, рухами і спілками, які поставили метою боротьбу проти диктату­ри інонаціональних держав і монополій; релігійний, пов’язаний або ж з боротьбою прихильників однієї релігії (або секти) в ме­жах спільної держави з прихильниками інших, або ж зі спробою повалити світську владу, і утвердити владу релігійну. В чистому вигляді такі різновидності сучасного тероризму не існують. В ба­гатьох країнах націоналістичний тероризм переплітається з релі­гійним (в західних районах України йде боротьба між греко- католиками і православними, підтримувана націоналістами то­що), досить часто запозичують ідеї, гасла у тероризму соціально­го (країни Близького Сходу). Соціальний тероризм часто вида­ється за релігійний або націоналістичний.

В сучасних умовах виділяють ще два напрями тероризму: пра­вий і лівий.

Правий тероризм — це здебільшого фашистський, що характе­ризується людиноненависництвом, ультрареволюційністю типу Адольфа Гітлера в 30—40-х роках в Німеччині, в 70-х — на почат­ку 80-х — терор Піночета в Чілі та ін. Бойовики ультраправого те­роризму користуються реакційними силами для збройної боротьби з прогресивними громадськими організаціями і суспільно- політичними партіями, і політичними діячами, для створення в країні хаосу і безвладдя тощо з метою звинуватити в усіх бідах і негараздах ліві сили, і здійснення провокацій проти всіх прогреси­вних сил. Більшість правих терористичних організацій діють під прикриттям держави, а, отже, безкарно. Так, в США діє терорис­тична спільність «Ліга захисту євреїв», група Кубинських контрас «Омега 7», «Американський альянс Аргентини», гватемальська «Мано Бланко» та ін.

Лівий тероризм своєю діяльністю заважає революційно-демо­кратичному і національно-визвольному руху. Злочини, що їх чи­нять ліві терористи, змикаються з правим, і служать реакційним силам. Лівий тероризм тісно пов’язаний з молодіжним рухом. Лі­вий тероризм здебільшого об’єднує всілякі анархічні угрупован­ня тощо. В сучасних умовах політичний тероризм охопив майже всі країни світу — розвинуті і ті, що розвиваються, активно діють всі його типи і види. Особливо активно діють терористичні орга­нізації і угруповання в Італії, Франції, США, Німеччині, Росії, Україні та ін. Найвища активність терористичних і екстремістсь­ких організацій в Японії. Їх діяльність проявляється в жорстокій, нелюдській формі. В Японії, Європі, країнах Латинської Амери­ки, та й в самих Сполучених Штатах Америки ліві екстремісти сприяють реакційним силам в розправі над прогресивним рухом та масовими організаціями. Відомі в Європі різноманітні угрупо­вання, що ведуть терористичну діяльність проти прогресивних сил («Червоні бригади» — в Італії, «Червона армія» в Японії і Німеччині, «Революційна армія» в США та ін.). Тероризм, по су­ті, діаметрально протилежний масовій боротьбі. Вдавання до те­рористичної діяльності — це не тільки зневага до сили масового революційного руху, але й нанесення великої шкоди соціально- економічній і політичній боротьбі народних мас за соціальне виз­волення.