<<
>>

Традиційне спрямування економіко-технологічного розвитку цивілізації привело до глобальної екологічної кризи.

Екологічні й економічні інтереси суспільства за своїм змістом, метою і методами досягнення поки що є протилежними, аніж то­тожними. Економічні ж інтереси відображають соціальні закони розвитку суспільства.

Економіка орієнтується на задоволення, насамперед, матеріальних потреб, яке здійснюється шляхом ни­щівної експлуатації природних і людських ресурсів. Заради дося­гнення миттєвого, нерідко досить сумнівного економічного ре­зультату завдається величезної шкоди географічним регіонам, а потім величезним напруженням сил починається рятування. Тех­ніка, велике творіння людини, стала вирішальним фактором змін у біосфері. Однак, раціоналізуючи людську діяльність, техніка викликає й негативні наслідки. Людина, потрапляючи під все­владдя техносфери, перевтілюється духовно заради все тих самих споживацьких потреб. Поріднившись зі своїм творінням — тех­нікою, людина стає матеріально і морально відчуженою від при­роди, дедалі перевтілюючись у конструктивний елемент техно- фери. Сприяє цьому і сама атмосфера споживацтва.

Суперечності між економічними потребами суспільства і мо­жливостями навколишнього середовища компенсувати збитки, завдані йому втручанням людини в природу, набувають дедалі більшої гостроти. Ось чому в 1992 році в Ріо-де-Жанейро на кон­ференції ООН з навколишнього середовища та розвитку обґрун­товано питання про переорієнтацію розвитку цивілізації на новий шлях: від прискореної технізації і споживацтва — до ідеології виживання. Ідеологія виживання потребує зміни морально- політичних позицій людства. Екологія природи стає невідділь­ною від екології духу. Це зумовлює зміну економічної позиції на екологічну. З кінця ХХ ст. — початку XXI ст. почалася екологіч­на криза. Визначальними елементами навколишньої природи є: атмосфера, гідросфера, літосфера і біосфера, між якими відбува­ється збалансований колообіг речовин, рушійною силою якого виступає сонячна енергія.

<< | >>
Источник: Політологія: наука про політику: підручник [для студ. вищ. навч. закл.] / М. І. Грибан, В. Г. Кремень — К.: Центр учбової літератури,2009. — 840 с.. 2009

Еще по теме Традиційне спрямування економіко-технологічного розвитку цивілізації привело до глобальної екологічної кризи.:

  1. Стабільні періоди та кризи в психічному розвитку
  2. 1. Головна особливість розвитку національної економіки України на сучасному етапі – перехідність.
  3. 19. Цивілізація як соціокультурне утворення. Сучасний етап розвитку цивілізації: характерні ознаки.
  4. 1. Циклічний характер розвитку економіки. Теорії промислових циклів
  5. Історико-політичний досвід світової цивілізації та на­ціональних суспільств показує: в ХІХ і ХХ ст. політичний процес характеризується формуванням і розвитком суспільно-політич­них течій.
  6. 1. Національна економіка – це економіка, за якою держава здійснює хоча б мінімальний контроль, хоча б (і в першу чергу) статистичний.
  7. Міжнародна політика в традиційному суспільстві
  8. 37. Життя і розум у контексті глобальної еволюції всесвіту.
  9. Сутність «кризи» підліткового віку
  10. 88. Поняття цивілізації.
  11. 77. Поняття філософії економіки.
  12. Політичні і правові вчення в період кризи феодалізму на Заході
  13. Глобальні проблеми сучасної цивілізації. Міжнародний тероризм
  14. ПОЛІТИЧНІ КОНФЛІКТИ І КРИЗИ
  15. ПОЛІТИЧНІ КРИЗИ ТА КОНФЛІКТИ
  16. 87. Поняття цивілізації
  17. 77. Поняття філософії економіки
  18. Політичні конфлікти і кризи в суспільному житті