Значення міждержавних організацій для регулювання міжнародного життя незмірно більше, бо проявляють себе дво­яко:

з одного боку, утворюють поле кооперативної або конфлікт­ної взаємодії між державами-членами, а з іншого боку — висту­пають специфічно діючими акторами на міжнародній арені і, отже, самостійно впливають на динаміку розвитку міжнародних відносин.

Найважливішим всесвітнім об’єднанням є Організація Об’єдна­них Націй. Штаб-квартира ООН — Нью-Йорк. Україна є однією з держав-засновниць ООН. Вплив ООН на сучасні міжнародні від­носини визначається основними факторами: ООН є найпредстав- ницький форум для дискусій між державами з актуальних проблем міжнародного розвитку; Статут ООН є фундаментом сучасного міжнародного права, своєрідний загальновизнаний кодекс поведі­нки держав та їх взаємин на сучасному етапі; ООН важливий ме­ханізм міжнародної нормотворчості, займає особливе місце серед інших організацій — джерел міжнародного права.

Організація Об’єднаних націй має три головні інститути (ор­гани): Генеральна Асамблея, Рада Безпеки і Секретаріат. Спеці­алізовані, допоміжні органи Економічна і Соціальна Рада та Міжнародний Суд. Членами ООН є 188 країн із майже 230 країн світу. Із завершенням XX ст. — століття небувалого протистоян­ня ідеологій, поділу світу на дві ворогуючі частини, завершува­лась історія біполярного світу. Сучасний світ — світ ХХІ століт­тя — став поліфонічним, надзвичайно строкатим політично і тому більш безпечним, але менш керованим. Загроза всесвітньої ядерної епідемії поступилася місцем вірусам локальних крово­пролитних конфліктів. У такій ситуації роль ООН як світового арбітра, зовнішньополітичного фактору всепланетного масштабу, ключового механізму збереження миру та реалізації незапереч­них принципів політики мирного співіснування залишається як ніколи актуальною. Організація Об’єднаних націй, переобтяжена спадщиною минулого, не встигає за світом, що безперервно змі­нюється. Документи і концепції, розроблені 30—50 років тому, далеко не завжди можуть спрацьовувати. Учасники Самміту Ти­сячоліття окреслили ряд невідкладних питань, що стоять перед народами світу і якими має займатися ООН. Їх головна мета: зро­бити XXI ст. безпечнішим і справедливішим.

Однією з провідних міжнародних організацій є Світова орга­нізація торгівлі. Хоча її історія має глибші коріння, бо враховує норми Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, Світова організація торгівлі (General Agreement on Tariffs and Trade — GATT), що ді­яли до середини 90-х років. Україна не є членом Світової органі­зації торгівлі, тому її торгові відносини з іншими країнами засно­вані не на відповідних документах, а на двосторонніх торгових договорах і угодах. Вступ у Світову організацію торгівлі є одним з пріоритетних завдань зовнішньоторговельної політики України.

Організація Об ’єднаних Націй з питань освіти, науки і куль­тури — ЮНЕСКО — має за мету сприяти співробітництву між народами з допомогою освітніх, наукових і культурних заходів. Центром організації є Париж.

Всесвітня організація охорони здоров ’я (World Health Organization) займається заходами, спрямованими на досягнення глобально якнайкращого рівня здоров’я. Її центр знаходиться в Женеві. Україна є членом Всесвітньої організації охорони здо­ров’я. Діяльність організації почалась ще в кінці 40-х років ХХ ст. на основі договору з Економічною і Соціальною Радою ООН. Тоді ж в Нью-Йорку на Міжнародній конференції здоров’я прийнято статут. Діяльність Всесвітньої організації охорони здоров’я здійс­нюється в основних напрямах: контроль і боротьба з інфекційними хворобами, охорона здоров’я і сприяння поліпшенню стану здо­ров’я, допомога національним службам здоров’я; профілактика, що тісно поєднана з екологією; технічна допомога.

Міжнародне агентство з атомної енергії — МАГАТЕ (International Atomic Energy Agency) сприяє безпечному мирному застосуванню атомної енергії. Її штаб-квартира — Відень (Авст­рія). Свій початок веде з середини 50-х років ХХ ст., коли на пропозицію президента США Дуайта Ейзенхауера створено між­народну організацію, яка займалася б суто мирним застосуван­ням атомної енергії. ООН схвалила основні принципи діяльності. 70 держав прийняли Статут Міжнародного агентства з атомної енергії. Сприяючи мирному застосуванню атомної енергії, Між­народне агентство організує ядерні дослідження та їх практичне застосування, визначає стандарти і правила безпеки та охорони здоров’я, визначає цивільні відшкодування за завданні збитки, наглядає над дотриманням правил, які запобігали б переведенню атомної енергії на військову мету, надає технічну допомогу.

Міжнародна організація праці (International Labour Organization) займається питаннями зайнятості, умов праці і життєвого рівня працівників, Центр — Женева (Швейцарія), утворена ще Лігою націй. Після Другої світової війни окремим договором Міжнаро­дна організація праці асоціювалася з ООН і формально стала спеціалізованим агентством ООН на основі договору з Економіч­ною і Соціальною Радою. Україні є членом Міжнародної органі­зації праці.

Серед ряду міжнародних організацій, зв’язаних з ООН, є: Все­світня метеорологічна організація (World Meteorological Organization), що координує метеорологічне співробітництво і спри­яє його поліпшенню. Штаб-квартира у Женеві; Міжнародна море­плавна організація (International Maritime Organization), яка сприяє співробітництву в технічних питаннях, що стосуються міжнародно­го мореплавства. Центр — Лондон (Англія); Міжнародна організа­ція цивільної авіації (International Civil Aviation Organization) визна­чає правила і стандарти міжнародного авіасполучення. Штаб- квартира у Монреалі (Канада); Міжнародний фонд сільськогоспо­дарського розвитку (International Fund for Agricultural Development) організовує фонди для сільськогосподарських проектів у малороз- винених країнах. Центр — Рим (!талія); Всесвітня організація інте­лектуальної власності (World Intellectual Property Organization), яка глобально займається охороною літературної, наукової, мистецької та іншої праці. Україна активно співпрацює з широким колом між­народних організації світового рівня.