Фактори психічного розвитку

Фактори - постійно чинні обставини, що мають істотне і навіть вирішальне значення в розвитку явища, яке вивчається.

Фактори психічного розвитку:

> біологічні (спадкові, вроджені);

> соціальні (соціальне середовище).

Онтогенез організму визначається спадковістю (певною програмою розвитку заданою генотипом).

Генотипом визначається анатомо-фізіологічна структура організму, будова нервової системи, стать, група крові, особливості обміну речовин, анатомічні і фізіологічні аномалії, деякі безумовно- рефлекторні зв'язки для задоволення певних потреб.

Проте роль біологічного фактора в психічному розвитку дитини не зводять до спадковості. Діти з'являються на світ з багатьма вродженими індивідуальними ознаками (їх не мали батьки). Цих особливостей дитина набула у процесі свого внутрішньоутробного життя.

Протягом 9 місяців утробного існування зародок зазнає систематичних впливів середовища, в якому живе, тобто материнського організму.

Спосіб життя матері, характер її харчування, режим праці і відпочинку, хвороби, нервові потрясіння - усі ці впливи зумовлюють ті чи ті зміни у функціонуванні, а часом і анатомічній будові організму зародка - природжені риси.

Середовище.

Природне середовище - це:

J клімат;

J рослинність;

J географічні умови.

Природне середовище впливає опосередковано на психічний розвиток насамперед через спосіб життя, через працю дорослих. Звички, спрямованість інтересів дітей, традиції, звичаї, коло знань різне, бо вони відображають життя людей, що оточують їх у конкретних умовах природного середовища.

Соціальне середовище:

J сім'я;

J заклади освіти;

J позашкільні установи;

J предмети праці, культури, радіо, телебачення, газети.

Різні елементи соціального середовища нерівноцінні і мають неоднозначний вплив на дитину в різні періоди її розвитку (н-лад, дошкільник - сім'я; підліток - товариші).

4.