Психологічна періодизація людського життя

Якщо до Вас звернуться з проханням, що можна зробити, якщо дитина, н-лад, надто рухлива, зовсім некерована. Яке питання Ви поставите людині, перш ніж дати йому пораду?

Так у свій час Д.

Детальний аналіз і систематизацію підходів до вікової періодизації маємо в роботах Виготського Л. С. Він запропонував в науці схеми періодизації дитячого розвитку, виділивши 3 групи:

1) Характерним є побудова періодизації на основі зовнішнього, але зв'язаного з самим процесом розвитку критерія. Н-лад, періодизація Р. Заззо. У ній етапи дитинства збігаються з ступенями виховання і навчання дитини. Після стадії раннього дитинства (до 3 років) починається стадія дошкільного віку (3-6 років), основним змістом якої є виховання в сім'ї чи дошкільному закладі. Далі стадія молодшого шкільного віку (6-12), на якій дитина набуває основні інтелектуальні навички; стадія навчання в середній школі (12-16 років), коли вона отримує загальну освіту; і пізніше - стадія вищої чи університетської освіти. У зв'язку з тим, що розвиток та виховання взаємопов'язані і структура освіти створена на базі великого практичного досвіду, кордони періодів, встановлених за педагогічним принципом, майже збігаються з переломними моментами в дитячому розвитку.

2) Основним критерієм поділу є не зовнішній, а внутрішній критерій. Цим критерієм стає якийсь один бік розвитку, н-лад, розвиток кісткових тканин у періодизації Павла Петровича Блонського.

П. П. Блонський будував періодизацію на основі дентиції, тобто появи та зміни зубів. Відповідно до цього: дитинство ділиться на 3 епохи:

- Беззубе дитинство (до 8 міс. - 2-2,5 років);

- Молочнозубе дитинство (приблизно до 6,5 років)

- Дитинство постійних зубів, яке закінчується з появою третіх задніх корінних зубів (до появи зубів мудрості).

3) періоди вікового розвитку виділяються на основі кількох суттєвих особливостей цього розвитку. Н-лад, періодизації Льва Семеновича Виготського і Данила Борисовича Ельконіна, які буде розглянуто нижче.

Періодизація В. Штерна.

- Раннє дитинство (до 6 років), коли дитина виявляє лише ігрову діяльність;

- Період свідомого учіння з розподілом гри та праці (6-13 років);

- Період юнацького дозрівання (14-18 років) з розвитком самостійності особистості та планів на подальше життя.

Спроби періодизації дитячого розвитку, які пов'язані з прагненням від симптоматичного й описового принципу до виділення суттєвих особливостей дитячого розвитку.

А. Гезелл усе дитинство розчленовує на окремі ритмічні періоди. Уявляє динаміку дитячого розвитку як процес поступового уповільнення росту. Раннє дитинство є найвищою інстанцією для розуміння особистості. Все найважливіше в розвитку дитини відбувається в перші роки і навіть перші місяці життя. Все інше не важливе.

З позиції Виготського Л. С. критерієм для визначення епох дитячого розвитку та віку є новоутворення, які характеризують сутність кожного віку.

Виготський звертає увагу на те, що вікові зміни можуть відбуватися як поступово, так і різко, критично. Велике значення в розвитку дитини має соціальна ситуація розвитку.

Вікова періодизація Л. С. Виготського:

- криза новонародженості;

- немовля (2 м.-1 р.);

- криза 1 року;

- раннє дитинство (1-3 роки);

- криза 3 років;

- дошкільний вік (3-7 років);

- криза 7 років;

- шкільний вік (8-12 років);

- криза 13 років;

- пубертатний вік (14-17);

- криза 17 років.

Періодизація Д.

1) немовля (0-1 рік);

2) раннє дитинство (1-3 роки);

3) молодший і середній дошкільний вік (3 - 4-5 років);

4) старший дошкільний вік (4-5 - 6-7);

5) молодший шкільний вік (6-7 - 10-11);

6) підлітковий (10-11 - 13-14);

7) ранньої юності (13-14 - 16-17).

Кожен віковий період має свої особливості, кордони, вимагає певного стилю спілкування з дітьми, застосування особливих прийомів та методів навчання і виховання.

В основі вікової періодизації Ельконіна лежить ідея провідного виду діяльності, яка ґрунтується на положенні про те, що кожному віку притаманний певний тип провідної діяльності. Зміна типів провідної діяльності характеризує зміну вікових періодів, а їхня наступність єдність психічного розвитку людини.

Отже, основні періоди психічного розвитку дітей Д. Б. Ельконін поєднує з типами провідної діяльності. Вікова періодизація психічного розвитку дітей, побудована на основі психологічного критерію - поняття провідна діяльність належить до числа найцінніших наукових досягнень сучасної психології. Провідна діяльність є змістовною характеристикою певного, вже завершеного періоду дитинства, однак лише на неї важко орієнтуватися під час аналізу перехідних моментів, скажімо, від дошкільного до молодшого шкільного віку, коли гра вичерпує свої функції провідної, а учіння ще тільки починає формуватися і через певний час досягне тієї структури, де розглядатиметься як провідна діяльність молодших школярів.

Питання для самоконтролю:

1. Дайте характеристику психічного розвитку людини.

2. Охарактеризуйте підходи до вирішення питання про рушійні сили психічного розвитку.

3. Назвіть фактори психічного розвитку.

4. Дайте визначення сенситивного періоду розвитку.

5. Схарактеризуйте стабільні періоди та кризи в психічному розвитку.

6. Дайте визначення психічного новоутворення.

7. Дайте визначення провідного виду діяльності.

8. Дайте визначення соціальної ситуації розвитку.

9. Назвіть психологічні періодизації людського життя.