8. Космоцентризм досократичної філософії: головні проблематики та їх вирішення.

Космоцентризм – це перший етап розвитку античної філософії, який часто називають досократовської, він зберігає спочатку риси міфології. Разом з тим і піфагорійці, і представники мілетської і елейської шкіл виступають як філософи, оскільки прагнуть пізнати Космос, зовнішній світ, побудувати моноелементну модель буття.

Греки створюють науковий принцип підходу до світу, його розуміння, що виходить за межі міфологічного і релігійного підходів, спрямований на пошук причин, внутрішньої сутності явищ, схованої за тим, що дано нам з очевидністю але мету пізнання давньогрецькі філософи бачать іншою в порівнянні з тим, як її бачить сучасна наука. Увага давньогрецьких філософів спрямована не на пізнання різноманітних предметів і явищ світу, а на пізнання світу як цілого, як єдиного і досконалого космосу. Філософи переконані, що лише збагнувши таємницю буття космосу, осягнувши його закони, ми можемо наблизитися до істини. Характерним є висловлювання Геракліта про те, що «багатознайство розуму не навчає», «тому що є єдина мудрість – збагнути Знання, що править усім через усе». Знання загального, знання єдиного, незмінного, що лежить в основі всього різноманіття предметів чуттєвого світу, на їхню думку, є справжнім знанням. І таким знанням є знання досконалого єдиного космосу, який усе породжує й усе вбирає в себе. Тому античні філософи акцентують увагу на пізнанні цього єдиного, неподільного, незмінного, досконалого, а не на пізнанні мінливих і скінченних у часі предметів і явищ.

Для Фалеса «прекраснішим за все є космос», Геракліт говорить про «прекрасний космос», Анаксагор вважає, що і народитися краще заради того, щоб «споглядати небо і будову всього космосу». Для Платона космос є «живою істотою, наділеною душею і розумом», що є «єдиним цілим, складеним із цілісних частин, досконалою, непідвладною старінню і недугам».

Аристотель теж вважає, що «це Небо (в сенсі Космос) одне, єдине й у повноті своїй досконале». За формою Космос є кулею, оскільки куля – найдосконаліша геометрична фігура.