Лібералізм про взаємовідносини індивіда та влади

Для демократій, та ще більше — для монархічних та інших авторитарних політичних режимів, характерне визнання тотальності, необмеженості державної влади у ставленні до інди­віда. I саме на політичну беззахисність особи у стосунках з дер­жавою став лібералізм — своєрідна індивідуалістична та гумані­стична реакція.

В сучасних умовах основними цінностями політичної культу­ри Заходу виступають і збагачені іншими ідеями ліберальні дум­ки, що відбилися на взаємовідносинах особи та влади. Досвід іс­торії свідчить про те, що зневага до ліберальних принципів політичного устрою суспільства, свободи особи, поділу влади, законності, поваги до приватної власності, пріоритету прав лю­дини над правами держави та ін. загрожує надзвичайним ростом апарату влади, розширенням владних структур, надмірною ідео­логізацією і політизацією суспільства, встановленням всеосяжно­го контролю над суспільством і особою, перетворенням людини на гвинтик величезної державної машини, покликаний покірно виконувати команди згори. Так відбувається в тоталітарних сус­пільствах.