Фактори ризику у кризових ситуаціях

У дослідженні можливостей психологічної підтримки хімічно за- лежних (2007-2008 рр., м. Київ, Реабілітаційний центр Троїцький, 120 осіб), визначались зміни уявлень про власні можливості брати відповідальність за своє життя та надавати допомогу іншим.

проективну методику Розенцвейга, ми визначали зміни у прийнятті відповідальності у ситуаціях, що викликають стан фрустрації. За допо- могою порівняння даних методик на початку реабілітаційного періоду та в кінці (термін — 3 місяці) визначились найбільш важливі моменти психологічної підтримки.

За допомогою методу каузометрії визначились найбільш важливі мо- менти життя і усвідомлення причинно-наслідкових зв’язків цих подій. Для особистості це аналізування власного життя в різні періоди особли- во важливе в період реабілітації, оскільки це посилює самокритичність, визначаються певні причини найважливіших подій. Каузометрія як діа- гностична методика має також і терапевтичну дію у процесі реабілітації. Під час аналізування 15-ти найважливіших життєвих подій в особистос- ті змінюється ставлення до їх причин та наслідків у своєму житті. Аналі- зування причин та наслідків виникнення різних життєвих ситуацій стає першим кроком до уявлень про власну відповідальність за те, що відбува- ється. Виявляючи певний зв’язок між подіями, які вже виникли, особи- стість починає передбачувати, які наслідки можна очікувати у контексті цих подій. Особливо виразно це проявляється в конструюванні різних конфліктних ситуацій і навчанні тому, як їх вирішувати, витримуючи емоційну напругу. Для осіб з наркотичною залежністю найскладнішим є витримати стан афекту в складних проблемних життєвих ситуаціях. Це — конфліктні ситуації, ситуації втрати близьких людей, втрати ро- боти, підтримки родичів, друзів тощо.

Для особистості важливо відчути впевненість у можливість зміню- вати своє бачення ситуації, бачення власних можливостей щодо здій- снення функцій керування у проблемній ситуації. В конструюванні різних ситуацій застосовується не тільки власний життєвий досвід, а й досвід усіх членів групи реабілітації. Підтримка групи допомагає знахо- дити вихід у вирішенні ситуації, розігрування ролей в різних ситуаціях, зміна ролей кожним учасником дає можливість відчути стан іншого.

Психологічна підтримка в кризовій ситуації для особистості — це допомога в усвідомленні того, що відбувається, отримання нового до-

свіду реагування на це, контролювання емоційного стану, вміння при- ймати рішення у проблемних ситуаціях. Порівнюючи дослідження особливостей психологічної підтримки наркозалежних студентів та психологічного супроводу студентів з вадами здоров’я (м. Київ, уні- верситет ВМУРоЛ «Україна», 200 осіб), ми визначали фактори ризи- ку входження особистості в кризові стани, можливості психологічної підтримки.

Таблиця 5.1

Середнє значення показників типів реагування у ситуаціях фрустрації (наркозалежні)

Примітка: Типи реакцій: OD — з фіксацією на перешкоду; ED — з фіксацією на самозахисті; NP — з фіксацією на задоволення потреби.

Напрямки реакції: Е — екстрапунітивні реакції; І — інтропунітивні реакції; М — імпунітивні реакції.

GCR — коефіцієнт соціальної адаптації (за методикою Розенцвейга).

Дослідження особливостей типів реагування наркозалежних у ситу- аціях фрустрації (за методикою Розенцвейга) показало схожість пока- зників з тими, що отримані у групі інвалідів і відмінності показників із групою здорових. Помітним є превалювання типу реагування Е — пере- несення відповідальності за розв’язання проблемної ситуації на іншого. В групі інвалідів також превалює цей тип реагування, очікування до- помоги ззовні, звинувачення іншого у своїх бідах. Людині важко при- йняти відповідальність за свої вчинки, стосунки з іншими в кризовому стані. Саме в ці періоди їй потрібна екстремальна психологічна допомо- га, після якої продовжується психологічний супровід. Підтримка після кризової ситуації допомагає людині у саморозкритті, самореалізації.

Студентська молодь потребує такого супроводу в перші роки на- вчання для полегшення адаптаційного періоду. Протягом усіх років на- вчання також виникає багато проблем: в періоди екзаменаційних сесій, написання дипломної роботи, визначення місця працевлаштування. Особливо складними для інвалідів є проблеми прийняття нових форм комунікації з іншими. В їх родинах, як правило, превалює гіперопіка в стосунках. Батьки контролюють їх, нав’язують своє бачення виходу з різних проблемних ситуацій. Це блокує процес отримання різноманіт- них даних у вигляді патернів значущої сенсорної та соціальної інфор- мації. Як наслідок — гальмування особистісної автономії. У особисто- сті формується залежність від батьківської опіки. Опіка формує певну

нормативність стосунків з іншими, регламентацію основних соціаль- них і психофізичних потреб, обмеженість вільного самовиявлення ба- жань і емоцій, що породжує відхилення у формуванні самооцінки.

Особистість намагається в період навчання у вузі зламати свої сте- реотипи поведінки і оволодіти новими, налагодити стосунки з іншими з рівних позицій. «Бути таким як усі» — подібна позиція несе в собі ба- гато відповідальності за труднощі, які виникають. Людина навчається отримувати негатив на рівних з іншими, здобуває вміння відстоювати свою позицію. Особливо важко це вдається особистості з несформова- ними смисложиттєвими орієнтирами — у випадку аксіологічної дихо- томії, страждання від втрати сенсу життя, спустошеності, самотності, відчуття знехтуваності. Це породжує екзистенційний вакуум, маргіна- льність, що обмежує особистісний потенціал.

Психологічний супровід спрямовується на профілактику перелі- чених вище негативів становлення особистості, включає тренінги са- морозвитку, рефлексії, проектного мислення, управлінської позиції, вміння спілкуватися, розв’язувати конфлікти, приймати рішення, ве- сти діалог. Перебування в певних кризових станах може провокувати психосоматичні розлади. Цей фактор ризику нейтралізується за раху- нок релаксації, перетворення емоцій, емоційно-вольової та діяльнісно- творчої саморегуляції, актуалізації почуттів, емоцій, організації діяль- ності.

Навчальний процес є певним діалогом не тільки з іншими, але й у першу чергу з собою. Такий діалог допомагає особистості порівню- вати свої стратегії розв’язання проблем із стратегіями інших. В такому порівнянні виокремлюються помилки — свої та інших, знаходяться аль- тернативні рішення. Визначення особливостей реагування особистості в проблемних ситуаціях, що викликають фрустрацію, дає можливість усвідомлення можливості зміни на інші.

Таблиця 5.2

Середнє значення показників типів реагування у ситуаціях фрустрації (інваліди)

Примітка: Типи реакцій: OD — з фіксацією на перешкоду; ED — з фіксацією на самозахисті; NP — з фіксацією на задоволення потреби.

Напрямки реакції: Е — екстрапунітивні реакції; І — інтропунітивні реакції; М — імпунітивні реакції.

GCR — коефіцієнт соціальної адаптації (за методикою Розенцвейга).

Таблиця 5.3

Середнє значення показників типів реагування у ситуаціях фрустрації (здорові)

Примітка: Типи реакцій: OD — з фіксацією на перешкоду; ED — з фіксацією на самозахисті; NP — з фіксацією на задоволення потреби.

Напрямки реакції: Е — екстрапунітивні реакції; І — інтропунітивні реакції; М — імпунітивні реакції.

GCR — коефіцієнт соціальної адаптації (за методикою Розенцвейга).

На основі аналізу даних таблиць визначились закономірності реагу- вання особистості в кризових ситуаціях. У інвалідів нижчі показники коефіцієнту соціальної адаптації ніж у здорових, їм легше перекладати відповідальність за розв’язання проблемної ситуації на інших.

Особливості життєвих стратегій особистості з вадами здоров’я за- лежать від психотравмувального впливу наслідків захворювання лю- дини. Цей негативний вплив змінює ціннісну ієрархію особистості, породжує порушення процесів диференціації та інтеграції «Я-образів» в структурі самосвідомості. Психологічна допомога у формуванні зда- тності осмислювати свій життєвий шлях, знаходити взаємозв’язок між подіями свого життя, узагальнювати свій життєвий досвід і планувати майбутнє поліпшує умови соціальної адаптації особистості, її інтеграції у суспільство.

Світоглядний вибір зумовлюється переживанням власної вартості в цій картині світу, що допомагає у прийнятті своїх вад, обмежень і мо- жливостей. Встановлення зв’язку з життєвою енергією, в якій закладе-

но наше глибинне здоров’я і благополуччя, веде до відкриття глибинної чуттєвості, що породжує відповідні перцепції, емоції, почуття. Це дає можливість підбору методів психологічної допомоги у кожному конк- ретному випадку. 5.1.