3.1.3. Управління ґендерною політикою на обласному та місцевому рівнях і проблеми його вдосконалення

Державне управління, формування державного механізму реалізації ґендерної політики передбачає необхідність утворення, крім центральних органів влади, відповідних структур на місцях.

Відпрацьований механізм державного управління процесами формування ґендерної політики здійснюється в м. Києві. Основним органом управління політикою у цій галузі в м. Києві до листопад 2001 р. був відділ у справах жінок, інвалідів і малозахищених верств населення Київської міської державної адміністрації. Цей підрозділ був унікальним, оскільки в інших обласних адміністраціях та міських радах подібних відділів створено не було.

У 2001 р. Київська міська державна адміністрація, відповідаючи на потреби адміністративного реформування, видала постанову №1955 від 19.09.2001 р. “Про створення управління у справах жінок, інвалідів, ветеранів війни та праці Київської міської державної адміністрації”. 22.11.2001 р. було затверджено розпорядження №2480 “Положення про управління у справах жінок, інвалідів, ветеранів війни та праці” Київської міської державної адміністрації. Основними завданнями управління є, зокрема, участь у реалізації державної політики стосовно жінок і сім‘ї, сприяння програмам підвищення їх статусу та соціальної захищеності, реалізації планів і заходів з питань рівних прав та можливостей жінок і чоловіків шляхом досягнення ґендерної рівноваги в усіх сферах суспільного життя.

У березні 1998 р. розпочав свою діяльність Центр роботи з жінками Київської міської державної адміністрації. Він був створений відповідно до розпорядження голови Київської міської адміністрації №202 від 05.02.1998 р. з метою забезпечення умов для залучення жінок до активної суспільно-корисної діяльності, активізації жіночого руху в усіх сферах життєдіяльності суспільства та враховуючи пропозиції Консорціуму жіночих недержавних організацій (лист №25 від 29.01.1998 р.). Створення Київського міського Центру роботи з жінками є унікальним прикладом взаємодії державної установи та жіночих громадських організацій. У листопаді 1999 р. створено структурний підрозділ Центру – притулок для жінок, які зазнали насильства в сім’ї. Притулок є соціально-адаптаційною установою, призначеною для тимчасового перебування жінок, які зазнали насильства в сім’ї. Притулок є комунальною власністю міста.

Відповідно до принципів державного управління, на виконання указів Президента, постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України приймаються відповідні розпорядження на рівні Київської міської державної адміністрації. Наприклад, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.1997 р.

Однак складність ситуації полягає у тому, що Управління у справах жінок, інвалідів, ветеранів війни та праці Київської міської державної адміністрації не має вертикального підпорядкування Державному комітетові України у справах сім’ї та молоді (Управлінню з ґендерних питань та сімейної політики), що гальмує розвиток ґендерної політики, перешкоджає обміну інформацією тощо. Тому цілком позитивна діяльність Управління не вписується у існуючу структуру органів державного управління ґендерної політикою. Тому, на нашу думку, створення подібних окремих управлінь в обласних державних адміністраціях не тільки призведе до збільшення бюджетних витрат на утримання органів управління, але й ускладнить управління у цій сфері. До цієї ситуації слушним є зауваження, що потрібно якомога рідше створювати ситуації, коли “вирішення однакових питань покладається на кілька міністерств, що призводить до виникнення колізій та конфліктів інтересів” [230, c. 43]. Але перелік функціональних обов’язків такого управління має стати обов’язковим для обласних, міських управлінь та районних відділів у справах сім’ї та молоді.

Але і в діяльності вертикально підпорядкованих суб’єктів державного управління процесами формування та розвитку ґендерної політики в Україні спостерігаються деякі розходження. Так, якщо у Державному комітеті України у справах сім’ї та молоді функціонує Управління з ґендерних питань та сімейної політики, то на рівні обласних управлінь у справах сім’ї та молоді подібних відділів немає, а існують відділи у справах сім’ї та жінок. Щоб уникнути таких розбіжностей, необхідно привести у відповідність назви та функціональні обов’язки відділів на місцях, перелік завдань управління з ґендерних питань та сімейної політики, виділення фахівців з питань розвитку ґендерної політики. У зв’язку з цим актуалізуються проблеми кадрової підготовки фахівців та формування системи навчання і підвищення кваліфікації кадрів.

Шляхом вдосконалення діяльності органів державного управління має стати виділення ґендерних питань у число пріоритетних на всіх рівнях у загальнодержавному масштабі. Завдяки впровадженню запропонованих дій буде зміцнено як законодавчу гілку влади, так і виконавчу.

Ефективним напрямком реалізації ґендерної політики на обласному та регіональному рівнях можна вважати створення спеціальних ресурсних центрів, які могли б акумулювати інформацію з проблеми, займатися освітньою та інформаційною діяльністю, надавати різноманітні консультації. Можливі людські ресурси для роботи таких центрів можуть бути залучені як на платній, так і добровільній основі (юристи, спеціалісти державних установ, консультанти, що працюють в неурядових організаціях, соціальні працівники, студенти юридичних та інших факультетів, волонтери).

Також при центрах доцільно створювати спеціальні підрозділи – громадські консультаційні відділи (центри, бюро тощо), які б забезпечували доступ до законодавства як в електронному, так і в друкованому вигляді, надавали консультації щодо шляхів вирішення проблем, допомогу під час підготовки формальних запитів про надання інформації для подання до відповідних державних установ та / або органів державного управління, а також надавали б інформацію про діяльність державних агенцій та органів місцевого управління, рекомендації про те, як оформити необхідні документи (заяви, позови, і т.п.), інформацію про роботу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, про діяльність Європейського Суду з прав людини і як звертатися до цих організацій, поширювали б знання про послуги, які надають НУО і комерційні фірми, розповсюджували освітні матеріали, брошури, інформацію про події в суспільстві і т.д. Консультації можуть надаватися персонально, по телефону, звичайною та електронною поштою.

Ресурсні центри та консультаційні бюро можуть стати джерелом інформації про різні шляхи налагодження співробітництва між органами місцевого самоврядування та громадськістю, а також впливати на канали збору та направлення рекомендацій громадян про вдосконалення впровадження ґендерної рівності та законодавства.

У якості позитивного прикладу формування ґендерної політики на регіональному (обласному) рівні можна назвати діяльність, яка розпочалася у Херсонській області спільними зусиллями Херсонської обласної державної адміністрації, Державного комітету України у справах сім’ї та молоді та Програми розвитку ООН (ПРООН). Цю діяльність можна вважати політико-правовим експериментом, який у разі досягнення успіху бажано використовувати й в інших областях України. Крім того, він є показовим прикладом ефективної співпраці одночасно на національному і обласному рівнях державних та міжнародних організацій. З метою комплексного вирішення питання впровадження ґендерної політики, підтримки рівності між жінками та чоловіками в усіх сферах життєдіяльності суспільства і підвищення статусу жінок в Україні, в Херсонській області між вище названими трьома установами підписано Меморандум про взаєморозуміння. У галузі ґендерної політики Програма підтримує зусилля уряду та обласної державної адміністрації щодо ґендерного спрямування державної політики й програм діяльності; сприяє проведенню моніторингу програм діяльності. Важливою часткою Програми є співпраця з дослідницькими та статистичними установами для забезпечення керівників усіх рівнів статистичними даними, посібниками з ґендерних питань та проведення для них відповідних тренінгів. У сфері розвитку громадянського суспільства Програма ініціює та підтримує мережі організацій громадянського суспільства; підтримує інноваційні ґендерні ідеї; сприяє партнерству для забезпечення рівних можливостей; поширює досвід втілення ґендерних ідей у регіоні.

У галузі засобів масової інформації та освіти Програмою запропоновано медіа-стратегію для формування ґендерної чутливості, що включає в себе різноманітні спеціальні заходи (моніторинг засобів масової інформації, конкурси, навчання, посібник з ґендерних питань для журналістів тощо). У сфері освіти підтримується розробка ґендерних курсів на рівні як початкової та середньої освіти, так і в університетах, а також практичне впровадження ґендерних підходів у систему освіти та виховання. Підтримуються просвітницькі заходи, спрямовані на поширення ґендерної поінформованості громадян. Результати впровадження програми щодо реалізації ґендерної політики у Херсоні та Херсонській області планується вивчати та документувати з метою подальшого розповсюдження досвіду на національному рівні.

Задекларовані напрямки планується реалізувати у життя шляхом здійснення та проведення низки заходів. Перелічимо деякі з них: створення Ресурсного ґендерного центру у Херсонській області по реалізації ґендерної політики; залучення до роботи у Ресурсному ґендерному центрі представників місцевих органів самоврядування, навчальних установ, управління у справах сім’ї та молоді, центру підвищення кваліфікації державних службовців, центрів соціальних служб для молоді, неурядових організацій, приватних підприємств міста Херсона й Херсонської області, а також ЗМІ; навчання державних службовців усіх рівнів, а також працівників ЗМІ впровадженню ґендерних підходів у свою діяльність; висвітлення діяльності Програми в засобах масової інформації; поширення діяльності програми на всі райони області.

Для координації та моніторингу виконання Програми управління у справах сім’ї та молоді Херсонської обласної державної адміністрації має сформувати Обласну координаційну раду з ґендерних питань з числа представників організацій, залучених до виконання Програми.

Кожен з партнерів відповідно до вимог спільної Програми здійснює покладені на нього обов’язки, з якими він погоджується і які окреслені в Меморандумі про взаєморозуміння. Так, обласна державна адміністрація має надавати всебічну підтримку заходам щодо реалізації ґендерної політики в області в організаційно-адміністративному, фінансовому та матеріальному аспектах, висвітленні її результатів у ЗМІ, призначити від обласної державної адміністрації особу, відповідальну за виконання Програми реалізації ґендерної політики в Херсонському регіоні та моніторингу її діяльності; визначити кандидатури для формування Обласної координаційної ради з ґендерних питань, а також заохочувати сусідні області до участі у заходах Програми; ініціювати соціальне замовлення організаціям громадянського суспільства для забезпечення продовження діяльності, започаткованої Програмою.

Міжнародна організація (у цьому випадку – Програма розвитку ООН) підтримує створення та діяльність Ресурсного центру; забезпечує навчання трьох фахівців від області в рамках спільного проекту з Академією державного управління при Президентові України та їхню подальшу консультативну й інформаційну підтримку для організації діяльності по впровадженню проекту у Херсонському регіоні; підтримує проведення заходів із залученням фахівців місцевого, національного та міжнародного рівня; забезпечує Програму інформаційними матеріалами та навчальними посібниками; надає консультативну та інформаційну підтримку всім організаціям, задіяним у впровадженні Програми в Херсонській області, розповсюджує інформацію про діяльність Програми через інформаційні джерела ПРООН.

Державний комітет України у справах сім’ї та молоді зі свого боку у рамках тристоронньої експериментальної діяльності надаватиме організаційну, методичну та інформаційно-аналітичну підтримку діяльності Програми; забезпечуватиме співпрацю в рамках Програми з Управлінням з ґендерних питань та сімейної політики, проведення заходів, надаватиме інформаційні та нормативно-правові документами щодо діяльності галузі; сприятиме поширенню ґендерних знань, проведенню соціальних досліджень та здійсненню ґендерного моніторингу; аналізуватиме та розповсюджуватиме досвід роботи Ресурсного центру і результати здійснення Програми в інших регіонах України. Підсумки впровадження цього етапу програми можна буде підбивати на початку 2004 р. Але вже на етапі формування заслуговують на увагу комплексний підхід до здійснення організаційної, інформаційної, навчальної діяльності, намагання забезпечити Програму кваліфікованими кадрами, продумана співпраця державних, недержавних та міжнародних організацій.

Ще один позитивний приклад – здійснення проекту “Ґендерні інвестиції в міські органи влади м. Дніпропетровська”, який проводився за підтримкою канадсько-українського ґендерного фонду та Програми розвитку ООН в Україні [219]. Така діяльність потребує суттєвої адміністративної, організаційної та фінансової підтримки з боку держави, навіть за умови, що початкове фінансування буде надано з боку міжнародних організацій-донорів, на умовах послідовного і постійного контракту з розподілом затрат з іншими учасниками, а також місцевою адміністрацією. Реалізація таких проектів є найімовірнішим шляхом впровадження та функціонування ґендерної політики, вдосконалення управління цими процесами.